Атлас-довідник з основ лабораторної діагностики хвороб крові

Abstract

Вагомою частиною лабораторної діагностики є гематологічні дослідження, що застосовуються найчастіше, як рутинні лабораторні аналізи. Як правило, це загальний аналіз крові (ЗАК), який включає в себе підрахунок кількості еритроцитів, лейкоцитів, розподіл лейкоцитів за підтипами (лейкоцитарна формула), визначення рівня гемоглобіну та еритроцитарних індексів, а також підрахунок тромбоцитів, визначення гематокриту та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). В сьогоднішній практиці використовуються як сучасні, повністю автоматизовані лабораторні аналізатори, що не потребують «людського фактору», так і старі методи дослідження, що базуються, в основному, на мікроскопії попередньо забарвлених препаратів крові. Такі відомі методи, як забарвлення за Гімзою, Райтом і Паппенгеймом, використовуються в діагностиці впродовж майже століття. Мікроскопія в світловому мікроскопі забарвлених мазків крові та кісткового мозку й надалі продовжує відігравати значну роль в оцінці стану кровотворення та візуальному розпізнаванні клітин. Додаткову інформацію щодо внутрішньоклітинного обміну можна отримати, використовуючи цитохімічні методи забарвлення. Використання аналітичної апаратури в сучасних клінічних лабораторіях не виключає застосування світлової мікроскопії, тому знання цитоморфології залишається невід'ємною необхідністю при гематологічних дослідженнях. Основи знань щодо морфології клітин крові та кісткового мозку подані в книзі, яку Ви тримаєте в руках.