ВІЛ/СНІД у дітей

Abstract

Україна відноситься до тих держав, для яких характерний епідемічний тип роз­повсюдження ВІЛ / СНІДу. І на сьогоднішній день темпи зростання епідемії не сповільнилися. Причин для цього багато, і вони досить докладно викладені (UNAIDS / WHO, 2008). Разом із тим лікарям різного профілю доводиться надавати допомогу як пацієнтам із відомим ВІЛ-статусом, так і тим хворим, які не обстежені і не знають про свій діагноз, а в ряді випадків свідомо прихо­вують його. У нашій практиці зустрічалися випадки, коли діти кілька років лікувалися з приво­ду проявів ВІЛ-інфекції (дерматитів, стоматитів, анемії, паротиту, пневмонії) у різних фахівців, але при цьому їм не проводилося обстеження на ВІЛ, і відповідно не був виставлений правиль­ний діагноз. Тому настороженість лікаря щодо цієї патології повинна базуватися на знанні цілого ряду симптомів ВІЛ-інфекції, багато з яких мають свої характерні клінічні прояви, в той час як деякі симптоми можуть траплятися і у не ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

Ukraine is among states for which an epidemic type of НІV / AIDS. And today the growth rate of the epidemic is not slowed. The reasons for this are many and they are detailed enough (UNAIDS / WHO, 2008). However, doctors have different profiles as to assist patients with known НІV status, and those patients who are not tested and are unaware of their diagnosis, and in some cases deliberately conceal it. Іn our practice encountered cases where children were treated for several years about the manifestations of НІV infection (dermatitis, stomatitis, anemia, pneumonia) in the various specialists, but it was not actually test for НІV, and therefore was not exposed to the correct diagnosis. So the doctor оn suspicion of disease should bе based оn knowledge of а variety of symptoms of НІV infection, many of which have their own distinctive clinical manifestations, while some symptoms may occur at НІV- infected patients.