Однорідні члени речення в листах Лесі Українки до матері: типологія й функції

Abstract

У статті на матеріалі листів Лесі Українки до матері встановлено специфіку формального ускладнення речення однорідними членами й виявлено особливості авторської селекції цих ускладнювальних елементів. Листи Лесі Українки до матері показові в двох аспектах: вони специфічні в тому плані, що дописувачка не стільки оповідає новини, як перепрошує і виправдовується, розмірковує, планує, звітує матері. Водночас тексти листів Лесі Українки до мами – концентрація позитивної експресії. Така почуттєва контраверсія урівноважена різнотипними засобами, серед яких синтаксична однорідність, яка дозволяє вербалізувати властиву Лесі Українці самоіронію, дати характеристику її оточенню, переповісти життєві новини й деталізувати плани на майбутнє. Специфіка синтаксичної однорідності в епістолярії дописувачки виявлена частотністю вживання й функціями тих чи тих членів речення для вираження однакової ситуації, реалії та її ознак. Описуваний у листах Лесі Українки до матері динамізм буденного життя найчастіше вербалізовано однорідними присудками, які становлять більш ніж половину від усіх випадків уживання синтаксичної однорідності, що свідчить не тільки про вибір Лесі Українки, але й про комунікативно-прагматичну силу присудків, які здебільшого самостійно реалізують різні типи інтенцій авторки. Типовим рядом однорідності присудків у листах є двокомпонентний зі сполучниковим єднальним (сполучник і) чи приєднувальним (сполучник та й) зв'язком. Порівняно меншою прагматичною силою позначені однорідні підмети, які дописувачка вживає з метою актуалізації й деталізації подій довкола неї. Не вирізняються суттєвою прагматичною варіантністю однорідні додатки, адже смислова деталізація й розширення інформації про об’єкт – домінантна функція цього типу однорідності. У листах Лесі Українки до матері типовою є двокомпонентна однорідність без узагальнювального слова, однак зрідка трапляються показово розширені ряди однорідних членів, які втілюють інтенцію деталізації. Речення з однорідністю представлені паритетно з іншими ускладнювальними елементами, які трапляються в описах чи проханнях адресантки, або у рефлексіях-роздумах про ті чи ті події.

The article, based on Lesya Ukrainka's letters to her mother, establishes the specifics of formal sentence complication by homogeneous members and reveals the peculiarities of the author's selection of these complicating elements. Lesya Ukrainka's letters to her mother are indicative in two aspects: rather than merely conveying news, the writer often apologizes, justifies herself, reflects, plans, and reports. At the same time, her letters are characterized by a strong focus on positive expression. This emotional controversy is balanced through various means, including syntactic homogeneity, which enables Lesya Ukrainka to express self-irony, describe her surroundings, share news, and outline future plans. The specifics of syntactic homogeneity in the writer's epistolary are revealed by the frequency of use and the functions of certain sentence members to describe the same situations and features of reality. The dynamism of everyday life in Lesya Ukrainka's letters is most often conveyed through homogeneous predicates, which constitute more than half of all instances of syntactic homogeneity. This reflects not only her stylistic choice but also the communicative and pragmatic power of predicates in realizing various authorial intentions. Homogeneity in predicates typically involves two components, often connected by coordinating conjunctions (conjunction "and") or joining (conjunction "and also") connection. Homogeneous subjects, which are used by the speaker to update and detail the events around her, have a relatively lower pragmatic force. Homogeneous appositives lack significant pragmatic variation, as their primary function is to provide semantic detailing and expand information about the object. In Lesya Ukrainka's letters to her mother, two-component homogeneity without a generalizing word is typical, but occasionally there are demonstratively extended series of homogeneous members that embody the intention of detail. In the analyzed Lesya Ukrainka's letters sentences with homogeneity are presented in parity with other complicating elements that occur in the addressee's descriptions or requests, or in her reflections on certain events.