Штучний інтелект у досудовому розслідуванні кримінальних справ: окремі питання міжнародної практики

Abstract

Вказується, інтеграція технологій штучного інтелекту (ШІ) у різноманітні аспекти суспільного життя відкриває нові горизонти та водночас створює серйозні виклики для правової системи, зокрема у сфері кримінального процесу. Хоча застосування систем ШІ на етапі досудового розслідування значно підвищує оперативність та результативність розкриття злочинів, воно також породжує комплекс складних питань правового, етичного та процесуального характеру.У статті досліджуються окремі аспекти міжнародної практики впровадження технологій штучного інтелекту в досудове розслідування кримінальних справ. Проаналізовано основні підходи до правового регулювання використання систем штучного інтелекту в кримінальному провадженні різних країн, зокрема США, Великої Британії, Японії, Канади, Франції, Нідерландів, Сінгапуру та Австралії.Особливу увагу приділено аналізу законодавства США, де створено комплексну систему правового регулювання та контролю за використанням штучного інтелекту в правоохоронній діяльності. Розглянуто ключові нормативно-правові акти: Electronic Communications Privacy Act, Foreign Intelligence Surveillance Act та USA PATRIOT Act, які встановлюють правові рамки застосування технологій ШІ при проведенні досудового розслідування. Досліджено механізми судового, парламентського та відомчого контролю за використанням систем ШІ в кримінальному провадженні. Значну увагу приділено етичним аспектам впровадження штучного інтелекту в правоохоронну діяльність. Проаналізовано досвід різних країн у створенні спеціалізованих інституцій та розробці етичних кодексів використання ШІ. Визначено основні принципи етичного застосування технологій ШІ в досудовому розслідуванні: прозорість процесу прийняття рішень, захист приватності, забезпечення підзвітності та побудова довіри суспільства. За результатами дослідження визначено тенденцію до формування комплексного підходу в регулюванні використання ШІ, що поєднує правові механізми контролю з етичними стандартами. Обґрунтовано необхідність забезпечення балансу між підвищенням ефективності розслідування за допомогою технологій ШІ та захистом прав учасників кримінального провадження.

It is indicated that the integration of artificial intelligence (AI) technologies into various aspects of public life opens up new horizons and at the same time creates serious challenges for the legal system, in particular in the field of criminal proceedings. Although the use of AI systems at the stage of pre-trial investigation significantly increases the efficiency and effectiveness of solving crimes, it also gives rise to a complex of complex issues of a legal, ethical and procedural nature.The article examines some aspects of the international practice of introducing artificial intelligence technologies into pre-trial investigation of criminal cases. The main approaches to legal regulation of the use of artificial intelligence systems in criminal proceedings of various countries, in particular the USA, Great Britain, Japan, Canada, France, the Netherlands, Singapore and Australia, are analyzed.Particular attention is paid to the analysis of US legislation, which has created a comprehensive system of legal regulation and control over the use of artificial intelligence in law enforcement activities. Key regulatory and legal acts are considered: the Electronic Communications Privacy Act, the Foreign Intelligence Surveillance Act and the USA PATRIOT Act, which establish the legal framework for the application of AI technologies in pre-trial investigation. Mechanisms of judicial, parliamentary and departmental control over the use of AI systems in criminal proceedings are studied.Considerable attention is paid to the ethical aspects of the implementation of artificial intelligence in law enforcement activities. The experience of different countries in creating specialized institutions and developing ethical codes of practice for the use of AI is analyzed. The main principles of the ethical application of AI technologies in pre-trial investigation are identified: transparency of the decision-making process, protection of privacy, ensuring accountability and building public trust.The results of the study identify a trend towards the formation of a comprehensive approach to regulating the use of AI, combining legal control mechanisms with ethical standards. The need to ensure a balance between increasing the efficiency of the investigation using AI technologies and protecting the rights of participants in criminal proceedings is substantiated.