Генеалогічний аспект вивчення концепту ЗЛОЧИН: канони та інновації кримінального жанру

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження генеалогічного аспекту концепту ЗЛОЧИН в англомовній кримінальній літературі. Розглянуто канони та інновації кримінального жанру від його витоків до сучасності через призму еволюції жанрових форм та трансформації базового концепту. Особливу увагу приділено динамічному розвитку різноманітних піджанрів кримінальної літератури та трансформаціям концепту ЗЛОЧИН у контексті соціально-культурних змін. Дослідження спирається на глибокий генеалогічний аналіз розлогого корпусу англомовних кримінально-детективних творів XVIII–XXI століть, що дозволяє простежити еволюційні зміни жанру та його ключових елементів. Наукова розвідка розкриває історично-генеалогічну траєкторію розвитку кримінального жанру від ранніх форм у готичній літературі до сучасних постмодерністських експериментів у площині кримінального художнього наративу. Детально схарактеризовано ключові етапи становлення жанру: сенсаційний роман, класичний детектив, Золота доба детективу, гостросюжетний детектив, нуар та сучасні гібридні форми постмодерністського трилера. Простежено взаємозв'язок між трансформацією концепту ЗЛОЧИН та соціально-історичним контекстом, що дозволяє виявити, як зміни в суспільному сприйнятті злочинності віддзеркалені у кримінальних творах. У дослідженні доведено, що кримінальний художній наратив характеризується парадоксальним поєднанням пізнаваності жанрової форми та унікальності сюжету, що створює внутрішню текстову напругу і стимулює постійні видозміни концепту ЗЛОЧИН. Підкреслено важливість активної позиції читача під час інтерпретації кримінальних наративів та розуміння природи ЗЛОЧИНУ, що додає додатковий вимір до аналізу жанрової динаміки. Результати дослідження переконливо показують, що сучасна кримінальна література демонструє виразну тенденцію до жанрової гібридизації та розмивання традиційних канонів, що безпосередньо відображено у перебудові концепту ЗЛОЧИН від чітко визначеної події до складного багатовимірного феномену. Це особливо яскраво проявляється у постмодерністських кримінальних романах, де сам концепт ЗЛОЧИН часто виступає метафорою для дослідження глибших філософських та екзистенційних питань, виходячи за межі традиційного кримінального наративу. Наукова новизна здобутих результатів полягає у розробці нового підходу до генеалогічного аналізу кримінальної літератури крізь призму трансформації її ключового концепту. Перспективу дослідження вбачаємо у подальших пошуках жанрової динаміки та концептуального аналізу творів кримінальної літератури.

The article provides a comprehensive study of the genealogical aspect of the concept of CRIME in English criminal literature. The canons and innovations of the criminal genre from its origins to the present day are examined through the prism of the evolution of genre forms and the transformation of the basic concept. Particular attention is paid to the dynamic development of various subgenres of criminal literature and the transformation of the concept of CRIME in the context of socio-cultural changes. The study is based on an in-depth genealogical analysis of an extensive corpus of English crime and detective fiction of the XVIII–XXI centuries, which allows tracing the evolutionary changes of the genre and its key elements. The work reveals the historical trajectory of the crime genre from its early forms in Gothic literature to contemporary postmodern experiments. The author details the key stages of the genre's formation: the sensational novel, the classic detective, the Golden age of the detective, the suspense detective, noir, and modern hybrid forms. Particular attention is paid to the study of the relationship between the transformation of the concept of CRIME and the socio-historical context, which allows us to trace how changes in the public perception of crime are reflected in the literary criminal narrative. The study argues that crime literature is characterized by a paradoxical combination of recognizable genre form and unique plot, which creates internal tension in the works and stimulates the constant evolution of the concept of CRIME. The author emphasizes the fundamental importance of the reader’s active position in interpreting criminal narratives and understanding the nature of the crime, which adds dimension to the analysis of genre dynamics. The study's results convincingly show that contemporary crime fiction demonstrates a distinct tendency towards genre hybridization and blurring of traditional canons, which is directly reflected in the transformation of the concept of CRIME from a clearly defined event to a complex multidimensional phenomenon. This is especially evident in postmodern crime novels, where CRIME often serves as a metaphor for exploring deeper philosophical and existential issues beyond the traditional criminal literary narrative. The study's novelty lies in developing a new genealogical approach to analysing the evolution of the crime genre through the prism of transforming its key concept. The perspectives are determined by the possibility of using its results in further studies of genre dynamics and conceptual analysis of crime literary works.