Проблема перекладу німецької військово-технічної термінології

Abstract

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів перекладу військово-технічної термінології. Автором подається детальний аналіз останніх наукових розвідок з даної проблеми та обґрунтування актуальності даного дослідження. Автор зазначає, що існує істотна нестача компетентних фахівців з військового перекладу з німецької мови на українську і це є головною проблемою навчання українських військових у Німеччині. Виникнення проблеми пояснюється ще й тим, що тільки протягом останніх років розпочалося повноцінне використання української мови в структурах армії та внутрішніх військ. Українським військовим фахівцям довелося створювати нову термінологію, структуру та новий формат документів. Особлива увага в статті приділяється аналізу складних термінів, скорочень і сталих виразів, які є характерними для німецького військового дискурсу, а також виявленню оптимальних стратегій перекладу, які забезпечують адекватну передачу змісту термінів. Дослідження підкреслює складність адаптації німецьких військових концептів до української мовної картини світу, враховуючи відмінності у структурах понять. Приблизно 80% усіх військових термінів німецької мови складаються зі складних слів. Зазвичай ці терміни перекладаються на українську мову за допомогою термінологічних словосполучень, які часто мають описовий характер. Автор також звертає увагу на еквівалентний та транслітераційний підходи перекладу, наголошуючи на необхідності врахування мікро- та макроконтекстів, а також особливостей концептосфери обох мов. Висновки роботи акцентують увагу на важливості системного підходу до перекладу військової термінології, що включає когнітивний аналіз, досконале володіння професійною лексикою та урахування сучасних тенденцій у сфері військової справи. Результати дослідження сприяють підвищенню ефективності перекладацької діяльності в умовах військового співробітництва та формують підґрунтя для подальших студій у галузі військового перекладознавства.

The article is dedicated to the study of theoretical and practical aspects of military-technical terminology translation. The author provides a detailed analysis of recent scientific research on this issue and justifies the relevance of the study. It is noted that there is a significant shortage of competent specialists in military translation from German to Ukrainian, which poses a major challenge for training Ukrainian military personnel in Germany. The problem is further explained by the fact that only in recent years has the Ukrainian language begun to be fully integrated into the structures of the army and internal forces. As a result, Ukrainian military specialists had to develop new terminology, structures, and document formats from scratch. Particular attention in the article is given to the analysis of complex terms, abbreviations, and fixed expressions characteristic of German military discourse, as well as to identifying optimal translation strategies that ensure the accurate transmission of term meanings. The study highlights the complexity of adapting German military concepts to the Ukrainian linguistic worldview, considering differences in conceptual structures. Approximately 80% of all German military terms consist of compound words, which are typically translated into Ukrainian using terminological phrases that often have a descriptive nature. The author also examines equivalent and transliteration approaches to translation, emphasizing the necessity of considering both micro- and macro-contexts, as well as the conceptual frameworks of both languages. The study's conclusions emphasize the importance of a systematic approach to military terminology translation, which includes cognitive analysis, mastery of professional vocabulary, and awareness of contemporary trends in military affairs. The findings contribute to improving the efficiency of translation activities in the context of military cooperation and lay the foundation for further studies in the field of military translation studies.