Проблема забезпечення прав національних меншин як «Ахіллесова п’ята» сучасних українсько-угорських відносин у контексті європейської інтеграції України

Abstract

У статті йдеться про сучасні проблемні питання українсько-угорських відносин у сфері забезпечення прав національних меншин у контексті європейської інтеграції України. Політичні відносини між Україною та Угорщиною постійно загострюються вже понад 7 років. Це пов’язується передусім з проблемними питаннями щодо забезпечення освітніх та мовних прав угорської національної меншини у Закарпатській області. Відправною точкою у конфлікті між Україною та Угорщиною послужив ухвалений у вересні 2017 року українським парламентом новий Закон України «Про освіту». Незважаючи на наявність зауважень до українського законодавства про освіту, угорський уряд офіційно погодився підтримати надання статусу кандидата на членство ЄС для України у червні 2022 року. При цьому, наголошуючи, що у процесі євроінтеграції України необхідно завершити реформу законодавчої бази про національні меншини із відповідними нормами, які б гарантували збереження угорськомовної освітньої системи у Закарпатській області. Після надання статусу кандидата на членство до ЄС для України уряд Угорщини, у період 2022 по 2024 роки, як на міжнародній арені так і на двосторонньому рівні активно здійснював тиск на нашу державу з метою відновлення освітніх та мовних прав меншин рівні, який існував до ухвалення нового освітнього закону в 2017 році. При цьому, позицію уряду Угорщини також підтримала «Венеціанська комісія», яка у червні 2023 року рекомендувала Україні зберегти можливість отримання рідною мовою на весь період навчання у школах національних меншин. Апогеєм конфлікту між Україною та Угорщиною став грудневий саміт ЄС у 2023 року м. Брюсселі, коли Віктор Орбан виявився єдиним лідером країн об’єднання, який не проголосував за рішення про початок перегорів України про членство у ЄС демонструючи тим самим, що він не згоден з даним рішенням та все ж дає іншим країнам його ухвалити. У подальшу підтримку України на шляху до членства в ЄС угорський уряд знову ж таки поставив у залежність від готовності Києва імплементувати у своє законодавство «11 пунктів» вимог офіційного Будапешта, які стосуються освітніх, культурних та політичних прав угорської національної меншини. Незважаючи на проведену двосторонню зустріч між прем’єр-міністром Угорщини та Президентом України у липні 2024 року м. Києві не вирішив основні проблемні питання, що у свою чергу, може мати наслідком подальше блокування Угорщиною європейської інтеграції нашої держави, що свою чергу також зацікавлена країна-агресор, яка підтримує партнерські відносини з урядом В. Орбана.

The article deals with current problematic issues of Ukrainian-Hungarian relations in the field of ensuring the rights of national minorities in the context of Ukraine’s European integration. Political relations between Ukraine and Hungary have been constantly deteriorating for over 7 years. This is primarily due to problematic issues regarding the provision of educational and linguistic rights of the Hungarian national minority in the Transcarpathian region. The starting point in the conflict between Ukraine and Hungary was the new Law of Ukraine “On Education” adopted by the Ukrainian Parliament in September 2017. Despite the presence of comments on Ukrainian legislation on education, the Hungarian government officially agreed to support granting Ukraine EU candidate status in June 2022. At the same time, emphasizing that in the process of Ukraine’s European integration, it is necessary to complete the reform of the legislative framework on national minorities with relevant norms that would guarantee the preservation of the Hungarian-speaking education system in the Transcarpathian region. After granting Ukraine the status of candidate for EU membership, the Hungarian government, in the period from 2022 to 2024, both in the international arena and at the bilateral level, actively exerted pressure on our state in order to restore the educational and linguistic rights of minorities to the level that existed before the adoption of the new education law in 2017. At the same time, the position of the Hungarian government was also supported by the Venice Commission, which in June 2023 recommended that Ukraine maintain the possibility of receiving education in Hungarian for the entire period of study in schools for national minorities. The apogee of the conflict between Ukraine and Hungary was the December 2023 EU summit in Brussels, when Viktor Orban turned out to be the only leader of the union countries who did not vote for the decision to start Ukraine’s negotiations on EU membership, thereby demonstrating that he does not agree with this decision and still allows other countries to adopt it. In further support for Ukraine on its path to EU membership, the Hungarian government has once again made it dependent on Kyiv’s readiness to implement the "11 points" of the official Budapest demands, which concern the educational, cultural and political rights of the Hungarian national minority, into its legislation. Despite the bilateral meeting between the Prime Minister of Hungary and the President of Ukraine in July 2024, Kyiv did not resolve the main problematic issues, which in turn may result in Hungary further blocking the European integration of our state, which in turn is also of interest to the aggressor country that maintains partnership relations with official Budapest.