Інноваційні технології у викладанні іноземних мов у вищій школі: використання штучного інтелекту для персоналізації навчання

Abstract

Стаття присвячена дослідженню новітніх технологій у процесі викладання іноземних мов у вищій школі. Мета статті полягає у дослідженні способів і шляхів використання штучного інтелекту для персоналізації навчання, зокрема у вивченні іноземної мови, впливу нейромереж на можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії та організації самостійної роботи здобувача вищої освіти. У статті вивчено теоретичні та практичні аспекти досліджуваної проблеми на основі критичного огляду літератури, описано ґенезу й наповнення понять «штучний інтелект», «персоналізація та індивідуалізація навчання», окреслено переваги і недоліки використання ШІ у процесі вивчення іноземних мов у вищій школі, модифікацію образу викладача у цьому процесі, визначено основні лінгвістичні навички, формування яких може забезпечити використання ШІ, різноманітні мобільні додатки та програми на основі нейромереж. Методологічну основу дослідження становить комплекс теоретичних методів: метод аналізу та метод синтезу, метод педагогічного спостереження та зіставний метод, метод прогнозування, етичний метод. Визначено, що у процесі викладання іноземних мов у вищій школі серед опцій ШІ оптимальними вважаємо такі технології, як емоційний штучний інтелект (він може бути застосований у лінгвістиці та літературознавстві для аналізу тональностей і настроїв у тексті, пошуку авторських інтенцій, аналізу людської поведінки окремих літературних героїв), технологія обробки природної мови (технологія найбільш актуальна для лінгвістики та літературознавства, для автоматичної інтерпретації тексту, семантичного аналізу і генерації текстів, для перекладу іноземних мов), технологія розпізнавання мови (використання є доцільним під час вивчення іноземних мов, синхронного перекладу, створення персоналізованих асистентів і чат-ботів, під час організації різних освітніх курсів, проєктів, стартапів).

The article is devoted to the study of the latest technologies in the process of teaching foreign languages in higher education. The purpose of the article is to study the ways and means of using artificial intelligence to personalise learning, in particular foreign language teaching, the impact of neural networks on the possibility of building an individual educational trajectory and organising independent work of a higher education student. The article examines the theoretical and practical aspects of the problem under study based on a critical review of the literature, describes the genesis and essence of the concepts of ‘artificial intelligence’, ‘individualisation of learning’, outlines the advantages and disadvantages of using AI in the process of teaching foreign languages in higher education, modifying the image of a teacher in this process, and identifies the main linguistic skills that can be developed using AI or various mobile applications and programmes based on neural networks. It has been determined that in the process of teaching foreign languages in higher education, among the whole variety of AI options, we consider such technologies as emotional artificial intelligence to be optimal (it can be applied in linguistics and literary studies to analyze tonalities and moods in the text, search for authorial intentions, and analyze the human behavior of individual literary characters), natural language processing technology (the technology is most relevant for linguistics and literary studies, for automatic text interpretation, semantic analysis and text generation, and for translation from foreign languages), speech recognition technology (its use is appropriate when learning foreign languages, simultaneous translation, when creating personalized assistants and chatbots, and when organizing various educational courses, projects, and startups).