Принципи обмеження прав і свобод крізь призму забезпечення безпеки людини

Abstract

У статті досліджено основні принципи обмеження прав і свобод крізь призму забезпечення безпеки людини, охарактеризовано мету таких обмежень в сучасних умовах розвитку України як правової держави. Зазначено, що можливість обмеження свободи являє собою захід державного впливу, покликаний забезпечити безпеку громадян у критичних ситуаціях, що створюють небезпеку для їхнього життя, здоров’я і благополуччя. Особливо значущим такі обмеження є сьогодні, коли і Україна як окремо взята країна, і весь світ загалом, зважаючи на раніше згадану глобалізацію, стоять перед безліччю загроз, і військових (зважаючи на триваючу війну з боку РФ), і соціально-економічних (до яких можна зарахувати масштабні руйнівні наслідки війни, вимушену міграцію, демографічну кризу тощо), і епідеміологічних (наймасштабнішою з яких останніми роками стала пандемія, спричинена коронавірусом). Наголошено, що обмеження свободи можна розуміти як у вузькому сенсі – за допомогою застосування заходів, що виходять від держави, так і в широкому. Людина обмежена у своїх діях найрізноманітнішими чинниками, як-от: моральні норми, думки оточення і багато іншого, з чим у повсякденному житті люди найчастіше безпосередньо стикаються. за змістом цих положень свобода людини в суспільстві не абсолютна: людина обмежена тією мірою, якою це дає змогу не завдавати шкоди суспільству і не перешкоджати іншим людям у здійсненні належних їм прав. З одного боку, це зумовлює можливість обмеження державою прав і свобод людини, що само собою має негативну тенденцію, а з іншого – через обмеження забезпечується правопорядок, що зумовлює дотримання прав людини і дозволяє суспільству нормально функціонувати. Обов’язковою умовою обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є те, що воно може відбуватися лише на підставі та у випадках, визначених у законі, і, як правило, за рішенням суду. У національному законодавстві закріплено процесуальний порядок здійснення такого обмеження. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи залежно від фактичних обставин уповноважені самостійно або через звернення до суду обирати способи забезпечення національної безпеки. Деякі закріплені в Конституції України права в принципі не можуть бути обмежені. Серед них – право на життя, на охорону гідності, на свободу віросповідання та захист приватного життя. Проаналізувавши наведені вище права, зроблено висновок, що закон не передбачає обмеження тих прав, реалізуючи які, людина не може перешкоджати іншим у здійсненні належних їм прав, або ж просто становити небезпеку для інших людей (на відміну, наприклад, від обмеження права на вільне пересування заражених коронавірусом чи осіб, які ухиляються від мобілізації). На цій підставі сформульовано принципи, згідно з якими вжиті заходи щодо забезпечення безпеки не можуть обмежувати всі наявні в людини права і свободи, особливо коли йдеться про такі осново-положні, як право на життя, це, зокрема, принципи: пропорційності, економічної ефективності та регламентації запроваджуваних обмежень.

The article examines the basic principles of restricting rights and freedoms through the lens of ensuring human security, and characterizes the purpose of such restrictions in the modern conditions of Ukraine’s development as a legal state. It is noted that the possibility of limiting freedom is a measure of state influence, designed to ensure the safety of citizens in critical situations that pose a danger to their lives, health and well-being. Such restrictions are especially significant today, when both Ukraine as an individual country and the whole world in general, given the previously mentioned globalization, are facing many threats, both military (given the ongoing war on the part of the Russian Federation), and socio-economic (including one can count the large-scale destructive consequences of war, forced migration, demographic crisis, etc.), and epidemiological (the largest of which in recent years has been the pandemic caused by the coronavirus). It is emphasized that the restriction of freedom can be understood both in a narrow sense - through the use of measures originating from the state, and in a broad sense. A person is limited in his actions by a wide variety of factors, such as: moral norms, opinions of the environment and many other things, which people often directly encounter in everyday life. according to the content of these provisions, a person’s freedom in society is not absolute: a person is limited to the extent that it allows him not to harm society and not prevent other people from exercising their rights. On the one hand, this leads to the possibility of the state restricting human rights and freedoms, which in itself has a negative tendency, and on the other hand, due to restrictions, law and order is ensured, which ensures the observance of human rights and allows society to function normally. A mandatory condition for the restriction of constitutional rights and freedoms of a person and a citizen is that it can take place only on the basis and in the cases specified in the law, and, as a rule, by a court decision. The procedure for implementing such a restriction is fixed in the national legislation. Bodies of state power, bodies of local self-government, their officials and employees, depending on the actual circumstances, are authorized to choose methods of ensuring national security on their own or by applying to the court. Some rights enshrined in the Constitution of Ukraine cannot, in principle, be limited. Among them are the right to life, to protection of dignity, to freedom of religion and protection of private life. Having analyzed the above rights, it was concluded that the law does not provide for the restriction of those rights, exercising which a person cannot prevent others from exercising their rights, or simply pose a danger to other people (in contrast, for example, to the restriction of the right to free movement infected with coronavirus or persons who evade mobilization). On this basis, the principles were formulated, according to which the measures taken to ensure security cannot limit all the rights and freedoms available to a person, especially when it comes to such fundamental ones as the right to life, these are, in particular, the principles of proportionality, economic efficiency and regulation of the introduced restrictions.