Локальна нормотворчість як правова основа впровадження політики сталого розвитку підприємства

Abstract

Стаття присвячена визначенню поняття політики сталого розвитку підприємства та дослідженню напрямів правового забезпечення впровадження політики сталого розвитку на підприємстві з використанням локального господарсько-правового нормотворення. Генеральною асамблеєю ООН від 25.09.2015 року було ухвалено порядок денний у сфері розвитку на період після 2015 року: «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», яким сформульовано 17 цілей сталого розвитку, що покликані стимулювати діяльність у економічній, соціальній та екологічній сферах життєдіяльності. На національному рівні прагнення до впровадження цілей сталого розвитку закріплено Указом Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30.09.2019 року. У зв’язку з факторами дестабілізуючого характеру, такими як пандемія COVID-19 та широкомасштабне військове вторгнення країни-агресора, актуальність впровадження цілей сталого розвитку підвищилася. Для ефективного подолання негативного впливу вищенаведених факторів доцільним є впровадження цілей сталого розвитку не тільки на макроекономічному, але і на мікроекономічному рівні.Вбачається, що впровадження цілей сталого розвитку на рівні окремого суб’єкта господарювання доречно здійснювати з використанням локального господарсько-правового нормотворення. Для забезпечення ефективності процесу впровадження цілей сталого розвитку його можна здійс-нювати на основі сформованої цілісної політики підприємства. Зроблено висновок, що політика сталого розвитку підприємства – це комплекс заходів, що спрямовані на правове забезпечення розвитку підприємства в економічній, екологічній, соціальній сферах його життєдіяльності, сприяють сталому розвитку підприємства і досягненню основної мети його діяльності. Приймаючи до уваги комплексність, що закладена в основу ідеї створення політики сталого розвитку підприємства, вона може бути оформлена у вигляді системи локальних актів – основного «Стратегії політики сталого розвитку» та похідних від нього. Основний локальний акт може затверджуватися вищим органом управління суб’єкта господарювання. Похідні локальні акти можуть затверджуватися на нижчому рівні - це сприятиме утворенню правової моделі, яка матиме: жорстку серцевину, що міститиме стратегію впровадження цілей сталого розвитку підприємства; рухомі відгалуження, що регламентуватимуть швидкі тактичні кроки впровадження зазначеного процесу та, за потреби, будуть оперативно коригуватися.

The article is devoted to the definition of the concept of the sustainable development policy of the enterprise and the research of the directions of legal support for the implementation of the sustainable development policy at the enterprise using local economic and legal rulemaking On September 25, 2015, the UN General Assembly adopted the development agenda for the period after 2015: «Transforming our world: Agenda for sustainable development until 2030», which formulated 17 sustainable development goals designed to stimulate activities in economic, social and ecological spheres of life. At the national level, the desire to implement the goals of sustainable development is enshrined in the Decree of the President of Ukraine «On the Goals of Sustainable Development of Ukraine for the Period Until 2030» dated September 30, 2019.Due to destabilizing factors such as the COVID-19 pandemic and a large-scale military invasion by an aggressor country, the urgency of implementing the Sustainable Development Goals has increased. To effectively overcome the negative impact of the above factors, it is advisable to implement the goals of sustainable development not only at the macroeconomic level, but also at the microeconomic level.It is considered that the implementation of the goals of sustainable development at the level of a separate economic entity should be carried out using local economic and legal regulation. To ensure the effectiveness of the process of implementing the goals of sustainable development, it can be implemented on the basis of an integrated enterprise policy.It was concluded that the policy of sustainable development of the enterprise is a set of measures aimed at the legal support of the development of the enterprise in the economic, ecological, and social spheres of its life activity and contribute to the sustainable development of the enterprise and the achievement of the main goal of its activity.Taking into account the complexity underlying the idea of creating an enterprise’s sustainable development policy, it can be formalized in the form of a system of local acts - the main «Sustainable Development Policy Strategy» and its derivatives. The main local act can be approved by the higher management body of the business entity. Derivative local acts can be approved at a lower level - this will contribute to the formation of a legal model that will have: a rigid core, which will contain a strategy for implementing the goals of sustainable development of the enterprise; moving branches that will regulate the rapid tactical steps of the implementation of the specified process and will be promptly adjusted if necessary.