Лібералізація зовнішньоекономічної політики у забезпеченні економічної безпеки держави: перспективи післякризового відновлення

Abstract

У статті на основі аналізу наслідків світової фінансово-економічної кризи початку ХХІ ст. визначено потенційні тенденції післякризового відновлення, що виникають у межах лібералізації зовнішньоекономічної політики у забезпеченні економічної безпеки держави. Розглянуто питання лібералізації зовнішньоекономічної політики в аспекті виникнення загроз та викликів економічній безпеці держави. Приділено увагу впливу інституційного аспекту на питання ефективного перерозподілу внутрішніх економічних ресурсів, формування нераціональної економічної структури, вирішення проблеми експортозалежності національних економік навіть за умов експортної орієнтації країн та їх участі у спрощенні процедур міжнародної торгівлі. Підкреслюється, що внаслідок розвитку кризи та під час виходу з неї урядові рішення у більшості випадків стосуються політики протекціонізму, які спрямовано на усунення негативних наслідків основних загроз економічній безпеці, що набувають особливої актуальності у період післякризового відновлення національної економіки. Аргументовано, що виправданість застосування політики протекціонізму та її наслідків належить до сфери інтересів виробників та власників, витрати яких є незначними порівняно з витратами держави внаслідок застосування жорстких методів тарифного регулювання, зниження ефективності національної економіки в цілому та окремих її галузей зокрема. Зроблено висновок, що безпосередній зв’язок зовнішньоекономічної політики і протекціонізму в умовах криз загострює проблему, пов’язану із подорожчанням імпорту внаслідок застосування тарифів, що призводить до загального підвищення цін на продукцію національних виробників при одночасному збереженні або навіть зростанні витрат на виробництво продукції.

Based on the analysis of the consequences of the global financial and economic crisis of the early twenty-first century, the article identifies potential trends in post-crisis recovery arising from the liberalization of foreign economic policy in ensuring the economic security of the State. The issues of liberalization of foreign economic policy in terms of threats and dangers to the economic security of the state are considered. Attention is paid to the influence of the institutional aspect on the issues of effective redistribution of domestic economic resources, formation of an irrational economic structure, and solving the problem of export dependence of national economies even in the context of export orientation of countries and their participation in international trade facilitation. It is emphasized that as a result of the crisis and during its recovery, government decisions in most cases turn to protectionist policies aimed at eliminating the negative consequences of the main threats to economic security, which are particularly relevant in the period of post-crisis recovery of the national economy. It is argued that the justification of the protectionist policy and its consequences belongs to the sphere of interests of producers and owners, whose costs are insignificant compared to the costs of the State as a result of the use of harsh methods of tariff regulation, and the reduction of the efficiency of the national economy in general and its individual sectors in particular. It is concluded that the direct link between foreign economic policy and protectionism in times of crises exacerbates the problem associated with the rise in price of imports due to the application of tariffs, which leads to a general increase in prices for products of national producers while maintaining or even increasing the cost of production.