Обгрунтування комплексної інтенсивної терапії печінкової недостатності, ускладненої енцефалопатією

Abstract

Вступ: Робота присвячена оптимізації комплексної інтенсивної терапії печінкової недостатності, ускладненої енцефалопатією. Мета: Підвищення ефективності лікування у пацієнтів з печінковою недостатністю, ускладненою енцефалопатією. Матеріали та методи: В роботі вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 73 пацієнтів із печінковою недостатністю. До дослідження включали пацієнтів, яких госпіталізували з явищами печінкової енцефалопатії, яка розвивалася на фоні печінкової недостатності, цирозу печінки зокрема. Результати: Хворі з печінковою недостатністю складають одну з найважчих груп щодо лікування й профілактики розвитку декомпенсації захворювання. Проведення пацієнтам екстракорпоральних методів детоксикації сприяє покращенню клінічної симптоматики, зменшенню загальної інтоксикації організму. До того ж зменшується вираженість проявів ПЕ і виникає можливість продовжити та покращити якість життя пацієнтів для вирішення подальшої тактики лікування, підготовки до хірургічних втручань, а також до трансплантації печінки. З усіх трьох використаних методик детоксикації найбільш ефективною в лікуванні хворих на ЦП в стадії суб- та декомпенсації є методика плазмосорбції з альбуміном. Висновки: Серед використаних методик екстракорпоральної детоксикації встановлено, що мембранний плазмаферез не зменшує прояви печінкової енцефалопатії на відміну від гемосорбції та плазмосорбції з альбуміном, підвищує рівень гама-глобуліну, як і при гемосорбції, не впливає на печінкові трансамінази, які зменшуються при проведенні гемосорбції та плазмосорбції з альбуміном. Підвищується рівень IgG та циркулюючих імунних комплексів, що характерно для усіх використаних методик, і зменшується лейкоцитарний індекс інтоксикації. При цьому жодна з використаних методик екстракорпоральної детоксикації не привели до зміни маси функціонуючих гепатоцитів.

Introduction: Thesis is devoted to the optimization of complex intensive therapy of hepatic insufficiency, complicated by encephalopathy. The aim: Optimization of treatment efficacy in patients with hepatic insufficiency complicated by encephalopathy. Materials and methods: The results of complex examination and treatment of 73 patients with hepatic insufficiency have been studied and analyzed in this work. The study included patients who had been hospitalized with liver encephalopathy, which developed on the background of hepatic failure, cirrhosis of the liver in particular. Results: Patients with hepatic insufficiency are one of the most difficult groups in the treatment and prevention of the progress of the disease. Extracorporal methods of detoxification improve clinical symptoms, reducing the overall intoxication of the body. In addition, the severity of the manifestations of hepatic encephalopathy decreases and there is an opportunity to continue and improve the quality of life of patients. Plasma sorption with albumin is most effective treatment of patients with sub- and decompensated cirrhosis. Conclusions: It has been established that membrane plasmapheresis does not reduce liver encephalopathy, in contrast to hemosorption and plasma sorption with albumin, increases the gamma-globulin level, does not affect hepatic transaminases. All used techniques increase the level of IgG and circulating immune complexes and reduce the leukocyte index of intoxication. At the same time, none of the used methods of extracorporeal detoxification did not lead to changes in the mass of functioning hepatocytes.