Інститут антикорупційного уповноваженого державного органу влади та органів місцевого самоврядування: особливості правової регламентації

Abstract

У статті здійснено аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції», Типового положення «Про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції» та іншого профільного законодавства з точки зору регламентації діяльності антикорупційного уповноваженого державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Досліджено комплекс заходів із запобігання та виявлення корупції, що покладені на уповноважених при здійсненні своєї діяльності в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних підприємствах, установах, організаціях. Констатовано, що антикорупційний уповноважений здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства у відповідному органі, його територіальних (міжрегіональних) органах та юридичних особах, що належать до сфери управління відповідного органу шляхом співпраці з керівництвом, працівниками та іншими уповноваженими органами (особами) згідно діючого законодавства.З’ясовано, що у діючому законодавстві України існують два різних за правовим регулюванням, але єдині за метою діяльності інститути антикорупційних уповноважених. А саме, перший інститут передбачає утворення (визначення) уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу та регламентує його діяльність, а другий інститут aнтикорупційних уповноважених, саме для юридичних осіб, у яких відповідно до Закону зaтверджуються aнтикорупційні програми.Наголошено на тому, що виконання уповноваженим низки завдань пов’язана з безпосередньою взаємодією з керівництвом органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі, з питань врегулювання конфлікту інтересів, захисту викривачів, притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог антикорупційного законодавства, інформування про факти вчинення таких порушень, управління корупційними ризиками.

The article analyzes the provisions of the Law of Ukraine “On the Prevention of Corruption”, the Model Regulation “On the Authorized Unit (Person) on Prevention and Detection of Corruption” and other specialized legislation from the point of view of regulating the activities of the anti-corruption officer of state authorities and local self-government bodies. The complex of measures to prevent and detect corruption, which are entrusted to the authorized persons in the implementation of their activities in state bodies, local self-government bodies, state enterprises, institutions, and organizations, has been studied. It was established that the anti-corruption commissioner exercises control over compliance with anti-corruption legislation in the relevant body, its territorial (inter-regional) bodies and legal entities belonging to the sphere of management of the relevant body through cooperation with the management, employees and other authorized bodies (persons) in accordance with the current legislation.It was found that in the current legislation of Ukraine there are two institutions of anti-corruption commissioners, different in terms of legal regulation, but unified in terms of the purpose of their activity. Namely, the first institute provides for the formation (definition) of authorized divisions (authorized persons) on issues of prevention and detection of corruption, in particular, at enterprises, institutions and organizations belonging to the sphere of management of a state body and regulates its activities, and the second institute of anti-corruption officers , specifically for legal entities whose anti-corruption programs are approved in accordance with the Law.It is emphasized that the fulfillment of a number of tasks by the authorized person is related to direct interaction with the management of the state authority or local self-government body, including on the issues of conflict of interest settlement, whistleblower protection, bringing guilty persons to disciplinary responsibility for violating the requirements of anti-corruption legislation, informing about the facts of committing such violations, managing corruption risks.