Methodological aspects of research in information security

Abstract

The article discusses the research methodology of the basics of information security. A special place is given to the selection of methodological research tools. This selection was made on the basis of the exclusive importance of the field of information provision in interaction with other directions of state building and national security. At the same time, we note that the raised issue has an interdisciplinary nature due to its inherent legal and structural nature: legal, economic (technological), and moral and psychological components. Under such conditions, the philosophical-dialectical method is extremely important in view of its epistemological nature, which will contribute to the derivation of the author’s conclusions and judgments, which will be characterized by consistency and continuity.The conducted analysis made it possible to reveal that the current summary in terms of understanding the role and significance of the methodological component for the results of our research is the following: from the point of view of the methodology of legal science, the paradigm of information security has a complex structure, which is formed by the elements: law enforcement methodology, the legislation of Ukraine, the systematics of legal norms, explanations of the legal norm, the procedure for implementing the provisions of the law, the legal policy of the state in the field of information security, media culture and media ethics in the application of legislation that regulates the issue of complete access of citizens to sources of information, tactical and strategic directions of activities of entities ensuring security in the use of information, the effectiveness of the application of legislation , law-enforcement examination of departmental regulations regulating relations in the field of information security.Attention is drawn to the fact that any of the listed structural elements of a complete complex of information security can serve as the object of a separate scientific study.The above studies revealed that the selected methodological tools for solving the task of our scientific intelligence will contribute to the professional research of the in-depth component processes of the implementation of measures in the areas of protection of the information space of Ukraine. The application of methodological techniques will allow us to more fully and comprehensively reveal the role of the information security institute in the development of our ideas about the system of measures to ensure the information hygiene of the Ukrainian media, public-legal and private-legal intellectual space, to identify new aspects in its structure and elemental composition.

У статті розглянуто методологія дослідження основ інформаційної безпеки. Особливе місце відведено підбору методологічного інструментарію дослідження. Такий підбір здійснено на основі ексклюзивного значення сфери інформаційного забезпечення у взаємодії з іншими напрямками державного будівництва і національної безпеки. При цьому відзначаємо, що піднята проблематика має міждисциплінарний характер через закладену у ній правову і структурну природу: правова, економічна (технологічна) і морально-психологічна складові. За таких умов надзвичайного важливого значення надається філософсько-діалектичному методу з огляду на його гносеологічну природу, що сприятиме виведенню авторських висновків і суджень, які відзначатимуться послідовністю та поступальністю. Проведений аналіз дозволив виявити, що поточним підсумком в частині розуміння ролі і значення методологічної складової для результатів нашого дослідження є наступне: з позиції методології юридичної науки парадигма інформаційної безпеки має складну структуру, яку утворюють елементи: методологія правозастосування, Законодавство України, систематика норм права, пояснення правової норми, порядок реалізації положень закону, правова політика держави у сфері безпеки інформації, медіакультура і медіаетика при застосуванні законодавства, яке врегульовує питання повноти доступу громадян до джерел інформації, тактико-стратегічні напрями діяльності суб’єктів забезпечення безпеки при користуванні інформацією, ефективність застосування законодавства, правозастосовна експертиза відомчих нормативно-правових актів, що врегульовують відносини у сфері інформаційної безпеки. Акцентовано увагу що, будь який з перелічених структурних елементів цілісного комплексу інформаційної безпеки може слугувати об’єктом окремого наукового дослідження.На наведених дослідженнях з’ясовано, що обрані методологічні інструменти для вирішення завдання нашої наукової розвідки сприятимуть фаховому дослідженню глибинних складових процесів здійснення заходів на напрямках захисту інформаційного простору України. Застосування методологічних прийомів дозволить більш повно і всебічно розкрити роль інституту інформаційної безпеки у розвитку наших уявлень про систему заходів із забезпечення інформаційної гігієни українського медіа, публічно-правового і приватно-правового інтелектуального простору, означити нові аспекти в його структурі та елементному складі.