Вплив правової доктрини на законотворчу і правозастосовну практику

Abstract

У статті досліджується і розкривається вплив правової доктрини на законотворчу і правозастосовну практику. Зауважується, що на сьогодні доктрина позбавлена системного підходу щодо її використання у законотворчому процесі. Відповідно, вказане призводить як до зменшення цінності самої доктрини, так і негативних наслідків для правової системи в цілому. З цих позицій доктрина продовжує займати свою важливу нішу і життєве джерело у системі права. Саме доктрина формує правові поняття, якими користується законодавець і встановлює методи, за допомогою яких відкривається право і тлумачаться закони. Проте, навіть системне тлумачення правових норм не завжди може заповнити прогалину у правовому регулюванні суспільних відносин. Тому, саме у цьому випадку суди звертаються до правової доктрини, яка використовується для розкриття змісту правової норми, яка є наявною в законодавстві або ж відсутня у його змісті. Як правило, у змісті мотивувальної частини судових актів нерідко зустрічаються посилання на правову доктрину на підтвердження своєї правової позиції і для посилення її ефекту, що свідчить про виважене рішення, прийняте у справі. Узагальнюючи аналіз матеріалів судової практики, можна сформулювати мету, задля якої використовується правова доктрина: заповнення прогалин у правовому регулюванні суспільних відносин, тлумачення правових норм та встановлення їх правової природи і змісту. Відповідно, можна констатувати, що правова доктрина уособлює в собі систему обґрунтованих, теоретико-наукових положень, що мають прикладне значення та застосовуються для усунення прогалин, правильного тлумачення та застосування правових норм і на цій основі пошуку оптимальних правових рішень. Доводиться, що правова доктрина є своєрідним індикатором для відповідних подій, ситуацій, які можуть виникнути у сфері правового регулювання суспільних відносин. Тому, під час розробки проектів нормативно-правових актів використання правової доктрини дозволяє аналізувати динаміку розвитку суспільних відносин, що піддаються правовому регулюванню.

The article examines and reveals the impact of legal doctrine on law-making and law-enforcement practice. It is noted that today the doctrine lacks a systematic approach to its use in the law-making process. Accordingly, this leads both to a decrease in the value of the doctrine itself and to negative consequences for the legal system as a whole. From these positions, the doctrine continues to occupy its important niche and life source in the legal system. It is the doctrine that forms the legal concepts used by the legislator and establishes the methods by which the law is discovered and laws are interpreted. However, even the systematic interpretation of legal norms cannot always fill the gap in the legal regulation of social relations. Therefore, precisely in this case, the courts turn to the legal doctrine, which is used to reveal the content of the legal norm, which is present in the legislation or is absent in its content. As a rule, in the content of the motivational part of court acts, references to legal doctrine are often found to confirm one’s legal position and to strengthen its effect, which indicates a balanced decision made in the case. Summarizing the analysis of judicial practice materials, it is possible to formulate the purpose for which the legal doctrine is used: filling gaps in the legal regulation of social relations, interpreting legal norms and establishing their legal nature and content. Accordingly, it can be stated that the legal doctrine embodies a system of well-founded, theoretical and scientific provisions that have applied value and are used to eliminate gaps, correctly interpret and apply legal norms and, on this basis, search for optimal legal solutions.It is proved that the legal doctrine is a kind of indicator for relevant events and situations that may arise in the field of legal regulation of social relations. Therefore, during the development of projects of regulatory legal acts, the use of legal doctrine allows analyzing the dynamics of the development of social relations that are subject to legal regulation.