Перспективи і виклики для парламентаризму в умовах розвитку цифрового конституціоналізму

Abstract

Мета статті полягає у здійсненні багатоаспектного аналізу динаміки розвитку парламентаризму і цифрового конституціоналізму, виокремлення можливих викликів і загроз, перспектив для парламентів і парламентської діяльності в умовах поширення сучасних цифрових (електронних) технологій. Висвітлено підходи до розуміння і визначення феноменів «парламентаризм», «конституціоналізм», «цифровий конституціоналізм», деякі їх модифікації та особливості, підкреслено їх багатогранну природу, трансформацію в умовах сучасного цифрового розвитку, електронної демократії. Кризові й конфліктні події значною мірою стали викликами для парламентів і парламентської діяльності, як і власне процеси та інструменти діджиталізації й цифровізації. Важливо, що парламентські інституції різних рівнів (національні, наднаціональні, міжпарламентські об’єднання, їх допоміжні органи і служби) сприяють розвитку і регулюванню даних процесів, використовуючи апробовані практикою передові ефективні цифрові технології. Слід виокремити «Цифровий компас» для цифрового десятиліття ЄС (2030), концепцію цифрового суверенітету, прийняті хартії цифрових прав (Каталонська, Ніцька), Закон про цифрові ринки, Закон про цифрові послуги, Закон про штучний інтелект, Декларація про Європейські цифрові права та принципи (2022), «World e-Parliament Report» МПС, концепцію е-демократії Європарламенту, резолюцію про е-демократію ПАРЄ, рекомендації щодо відкритого урядування та електронної участі громадян ОЕСР. Завдяки цьому впроваджуються нові форми й інструменти реалізації існуючих прав людини, а також конституюються нові цифрові права (на доступ до мережі Інтернет, на ідентичність у цифровому середовищі, на захист у цифровому середовищі, недискримінацію і т.д.). Так само модернізуються форми і методи діяльності парламентів (розширення платформ для онлайн-трансляцій пленарних засідань і засідань комітетів, електронного (дистанційного) голосування, удосконалення інтерактивного веб-сайтів з доступом до законопроектів та інших документів, системи електронних петицій та консультацій з виборцями, електронна участь громадян і громадських організацій у законодавчому процесі). Проте розвиток цифрового парламентаризму і цифрової демократії супроводжують численні виклики (цифрова нерівність, низька цифрова грамотність членів парламентів і парламентських служб, кіберзагрози, матеріально-фінансові витрати і т.д.). Це зумовлює ґрунтовне вивчення порушеної проблематики, підвищення цифрової культури, вдосконалення парламентських процедур, поряд з подальшим розвитком технологічної інфраструктури, кібербезпекового захисту складових цифрового парламентаризму.

The purpose of the article is to carry out a multi-faceted analysis of the dynamics of the development of parliamentarism and digital constitutionalism, to identify possible challenges and threats, as well as prospects for parliaments and parliamentary activity in the conditions of the spread of modern digital (electronic) technologies. Approaches to understanding and defining the phenomena of «parliamentarism», «constitutionalism», «digital constitutionalism», some of their modifications and features are highlighted, their multifaceted nature, transformation in the conditions of modern progressive digital development, electronic democracy is emphasized. Crisis and conflict events have largely become challenges for parliaments and parliamentary activity, as well as digitalization and digitization processes and tools. It is important that parliamentary institutions of various levels (national, supranational, inter-parliamentary associations, their auxiliary bodies and services) contribute to the development and regulation of these processes, using advanced and effective digital technologies tested in practice. The «Digital Compass» for the EU Digital Decade (2030), the concept of digital sovereignty, the adopted charters of digital rights (Catalan, Nice), the Law on Digital Markets, the Law on Digital Services, the Law on Artificial Intelligence, the Declaration on European Digital Rights and Principles should be singled out. (2022), «World e-Parliament Report» of the IPU, the concept of e-democracy of the European Parliament, the resolution on e-democracy of the PACE, recommendations on open government and electronic participation of citizens OECD. Thanks to this, new forms and tools for the implementation of existing human rights are introduced, as well as new digital rights are constituted (to access the Internet, to identity in the digital environment, to protection in the digital environment, non-discrimination, etc.). In the same way, the forms and methods of activity of parliaments are being modernized (expansion of platforms for online broadcasts of plenary and committee meetings, electronic (remote) voting, improvement of interactive websites with access to draft laws and other documents, and systems of electronic petitions and consultations with voters, electronic participation of citizens and public organizations in the legislative process). However, the development of digital parliamentarism and digital democracy is accompanied by numerous challenges (digital inequality, low digital literacy of members of parliaments and parliamentary services, cyber threats, material and financial costs etc.). This requires a thorough study of the issues raised, improvement of digital culture, improvement of parliamentary and non-parliamentary procedures, along with further development of technological infrastructure, cyber security protection of the components of digital parliamentarism.