Природно-правовий та позитивістський тип праворозуміння при розкритті категорії правосуб’єктності професійних учасників ринків капіталу

Abstract

Дана стаття ставить за свою мету проаналізувати основні філософські концепти які застосовуються в осмисленні правової категорії правосуб’єктності та провести описове дослідження сформованих понять щодо даної категорії які переважають у вітчизняній науці. Автор статті обґрунтовує позицію за якою в основі підходів до теоретико-правових напрацювань категорії універсальної правосуб’єктності юридичних осіб має лежати природно-правовий тип праворо-зуміння. При цьому в статті проводиться аналіз підходів до розуміння правової категорії правосуб’єктності вітчизняних авторів та відповідні підходи співставляються з підходами що панують в країнах Заходу. В подальшому автор намагається обґрунтувати доцільність виокремлення виключної правосуб’єктності зважаючи на позитивістський підхід який закладається в основу при конструюванні моделі виключного виду правосуб’єктності професійних учасників ринків капіталу. На нашу думку, встановлення виключної правосуб’єктності юридичних осіб є обмеженням з боку держави їх універсальної правоздатності, як здатності бути учасниками певних цивільно-правових відносин зважаючи на суспільну важливість виду діяльності яку здійснюють відповідні суб’єкти. Адже саме від належного функціонування ринків капіталу залежить фінансова стабільність країни. Ринки капіталу, на рівні з товарними ринками, безпосередньо впливають на формування курсу валют шляхом залучення іноземних інвестицій в економіку країни. Також вони можуть бути каталізатором економічного росту акумулюючи фінансові ресурси населення країни задля створення капіталоємних виробництв з високою доданою вартістю кінцевої продукції. Проте досягнення таких результатів залежить від зваженої політики держави в сфері регулювання діяльності професійних учасників ринків капіталу. Саме з метою обмеження спекулятивної природи таких суб’єктів та забезпечення сталого економічного розвитку здійснюється звуження обсягу їх правоздатності шляхом встановлення прямої вказівки в законі на види діяльності які можуть здійснюватися ними.

This article aims to analyze the main philosophical concepts used in understanding the legal category of legal personality and to conduct a descriptive study of the concepts related to this category that prevail in domestic science. The author of the article substantiates the position that the approaches to the theoretical and legal developments of the category of universal legal personality of legal entities should be based on the natural law type of legal understanding. At the same time, the article analyzes domestic authors’ approaches to understanding the legal category of legal personality and compares these approaches with those prevailing in Western countries. Furthermore, the author attempts to justify the expediency of distinguishing exclusive legal personality, given the positivist approach that underlies the construction of the model of the exclusive type of legal personality of professional participants in capital markets. In our opinion, establishing the exclusive legal personality of legal entities is a state-imposed limitation on their universal legal capacity, such as the ability to participate in certain civil-law relations, considering the social importance of the type of activity carried out by these entities. After all, the proper functioning of capital markets is crucial to the financial stability of the country. Capital markets, along with commodity markets, directly influence the formation of exchange rates by attracting foreign investment into the country’s economy. They can also act as a catalyst for economic growth by accumulating financial resources from the population to create capital-intensive productions with high value-added end products. However, achieving such results depends on the balanced state policy in the field of regulating the activities of professional participants in capital markets. To limit the speculative nature of such entities and ensure sustainable economic development, the scope of their legal capacity is narrowed by directly specifying in the law the types of activities they are permitted to engage in.