Significance of realia in foreign languages study: some problems of classification and translation

Abstract

Effective communication cannot be achieved without knowledge of native speakers’ background, characteristics such as lifestyle, mindset, worldview, national character, traditions, beliefs, value system, and social behaviors. Realia is a multi-faceted linguistic entity that includes both linguistic and extra-linguistic components. Classification of realia might be as follows: 1. Non-equivalent lexis or words that do not have counterparts include: a) anthroponyms and toponyms, b) holidays and ceremonial practices, c) cuisine and food, e) money and measurement, f) degrees and titles. 2. Phraseological units can comprise: a) superstitious beliefs, b) the names of well-known people, c) fiction: legends, fairy tales d) geographical names. 3. Mythologems or mythonyms (from ancient myths or urban legends) that often depict fundamental aspects of religion, common wisdom, philosophy, art, etc. Similar but missing lexical units in other languages give reason for the analysis of realia peculiarity. The following system of realia categorization is also of great value: a) physical geography; b) studies of human culture; c) society and politics. Realia are often problematic for accurate translation because they have national or regional distinctiveness. Most linguists-researchers and practitioners would agree to give a classification of methods of translation employing such terms: 1) transcription, 2) transliteration, 3) transplantation, 4) using calques, 5) using semi-calques pattern, 6) lexical related substitution, 7) hyponymic translation or generalization, 8) semantic neologisms constructing, 9) explanatory or descriptive translation. A lot of translators recommend using two or more translation techniques at once to avoid misunderstandings. An accurate rendering of a realia must convey the entire intent, tone, and style of the source material while being true to the original. It is important to remember that language worldviews are both universal and uniquely national. There are lexical units indicating other cultures’ ideas if there are no related concepts. Even when they are barely perceptible in the original language, translators often bring them to life as symbols of a different culture’s national identity, strengthening their stylistic power. Translators’ main task is to find lexical units, which all meanings, including the most culture and nation specific ones, can be translated in the most precise way.

Ефективної комунікації неможливо досягти без фонових знань, притаманних носіям мови; знань про спосіб життя, мислення, світогляд, національний характер, традиції, вірування, систему цінностей та соціальну поведінку. Тому реалія є багатоаспектним мовним явищем, що містить як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні компоненти. Надамо класифікацію реалій: 1. До безеквівалентної лексики або слів, що не мають відповідників, належать: а) антропоніми й топоніми, б) свята й обрядові звичаї, в) національна кухня й їжа, д) гроші й вимірювання, е) ступені й звання. 2. Фразеологічні одиниці що містять: а) повір’я, б) імена відомих людей, в) вигадка: легенди, міфи, казки г) географічні назви. 3. Міфологеми або міфоніми (із стародавніх міфів або міських легенд), які часто зображують суттєві аспекти релігії, народної мудрості, філософії, мистецтва тощо. Подібні, але відсутні в інших мовах лексичні одиниці дають підстави для аналізу особливостей реалій. Не можна не погодитися з систематизацією реалій що позначають: а) явища фізичної географії; б) дослідження людської культури, етнографії; в) суспільство та політика. Реалії часто є проблематичними для точного перекладу, оскільки вони мають національні чи регіональні особливості. Більшість лінгвістів-дослідників і практиків погодилися б дати класифікацію способів перекладу, використовуючи такі терміни: 1) транскрипція, 2) транслітерація, 3) трансплантація, 4) використання кальок, 5) використання напівкальок, 6) заміна схожими або уподібненими лексичними одиницями, 7) гіпонімічний або узагальненний переклад, 8) побудова семантичних неологізмів, 9) пояснювальний або описовий переклад. Багато перекладачів рекомендують використовувати дві чи більше техніки перекладу одночасно, щоб уникнути непорозумінь. Влуч-не відтворення реалій має передавати весь намір, тон і стиль вихідного матеріалу, водночас відповідаючи оригіналу. Варто пам’ятати, що мовні світогляди є як загальнолюдськими, так і виключно національними. Не існує лексичних одиниць, що позначають ідеї інших культур, якщо немає споріднених концептів. Навіть якщо реалії ледь помітні в мові першоджерела, перекладачі часто підкреслюють їх національну ідентичность, посилюючи їхню стилістичну вагомість. Головним завданням перекладачів є пошук лексичних одиниць, усі значення яких, у тому числі найбільш культурно-національні, можна було б перекласти найбільш влучно.