Особливості порядку примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблематики процедури примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, щодо виокремлення стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану та їх загальної характеристики. У статті проаналізовано актуальні дослідження та публікації вчених-правників щодо особливостей примусового відчуження майна на користь держави в умовах правового режиму воєнного стану. Також, стаття присвячена дослідженню нормативного регулювання процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану. У статті проаналізовано актуальну судову практику щодо вирішення спорів пов’язаних із законністю процедури примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану. Запропоновано перелік стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану залежно від фактичного змісту виконуваних завдань та прийнятих рішень, зокрема: введення воєнного стану на території держави; визначення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану; прийняття уповноваженим органом держави рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану; реалізація прийнятого рішення про примусове відчуження майна; та повернення відчуженого майна або відшкодування вартості відчуженого майна. Також, наведено загальні характеристики кожної стадії процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання в умовах правового режиму воєнного стану, із вказівкою на юридичні факти, які характеризують кожну із стадій процесу. Серед юридичних фактів, які характерні для кожної із стадій процесу примусового відчуження майна суб’єктів господарювання виділено обов’язкові юридичні факти, які беззаперечно мають місце на певній стадії, та ті юридичні факти, які не є обов’язковими або можуть мати прояв у іншій формі. У статті відзначено проблемні питання, які можуть бути об’єктами подальших наукових досліджень, звернута увага на прогалини у нормативному регулюванні досліджуваної тематики та запропоновані шляхи подолання наведених прогалин на законодавчому рівні.

The article is devoted to the study of the problems of the procedure of forced alienation of the property of business entities under the conditions of the legal status of martial law, in particular, regarding the identification of the stages of the process of forced alienation of the property of economic entities under the conditions of the legal status of martial law and their general characteristics. The article analyzes current studies and publications of legal scholars regarding the features of forced alienation of property for the benefit of the state under martial law. Also, the article analyzes the legal basis of the forced alienation of property of economic entities in the conditions of the legal status of martial law and analyzes the current judicial practice regarding the legality of the process of forced alienation of property in the conditions of the legal status of martial law. A list of stages of the process of forced alienation of property of economic entities under the conditions of the legal status of martial law is proposed, in particular: introduction of martial law on the territory of the state; determining the needs of the state in the conditions of martial law; adoption by an authorized state body of a decision on forced alienation of property under martial law conditions; implementation of the adopted decision on forced alienation of property; and return of alienated property or reimbursement of the value of alienated property. Also, the general characteristics of each stage of the process of forced alienation of the property of economic entities under the conditions of the legal status of martial law are given, with an indication of the legal facts that are characteristic of a certain stage. The article notes problematic issues that can be the object of further scientific research, draws attention to gaps in the regulatory regulation of the subject under study, and suggests ways to overcome these gaps at the legislative level.