Тексти сфери блокчейн технологій як новий зразок медіатексту

Abstract

Друга половина ХХ – початок ХХІ століття характеризуються бурхливим розвитком засобів масової комунікації та нових інформаційних технологій. Динамічний розвиток традиційних ЗМІ та поширення впливу Інтернету сприяли формуванню єдиного інформаційного середовища, зітканого з поєднання багатьох медіапотоків. Інтернет і пов’язані з ним технології набувають статусу провідного засобу масової комунікації, важливого інформаційного ресурсу, що забезпечує функціонування та поширення великих інформаційних масивів. Не зважаючи на те, що питання медіатекстів, медіадискурсу та медіапростору в цілому досить активно розроблялися як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, медіа простір розвивається надзвичайно швидко, неможливо розкрити всі його нюанси та характеристики, і тому питання вивчення медіатекстів все ще залишається відкритим та актуальним. Метою роботи є дослідження текстів сфери блокчейн технологій як нового підвиду медіатекстів. Унікальність та багатоаспектність, і разом з цим – складність, дослідження медіатекстів полягаю у специфіці та варіативності їх реалізації. Перш за все, ці тексти відрізняються численністю цілей, з якими вони можуть створюватися – починаючи від інформативної і закінчуючи розважальною або освітньою. Прагматика цих текстів також часто виходить на перший план, адже багато з медіатекстів спрямовані на переконання реципієнтів, а іноді навіть прагнуть нав’язати певну думку чи погляд на проблему або ситуацію. Це пояснюється різноманіттям жанрів, якими можуть бути репрезентовані медіатексти – тексти журналістики, реклами та PR-тексти, випуски новин, виступи політиків, коментарі та думки експертів, розважальні шоу та багато іншого. Знакова складова тексту може бути ефективно представлена ілюстраціями (фото, малюнками), схемами, таблицями, символічними зображеннями, формулами тощо. Досягненням є те, що візуальні компоненти пов’язані на семантичному, семантико-композиційному і семантико-мовному рівнях. Вибір того чи іншого виду медіаспілкування визначається комунікативним завданням і функціональним призначенням усього тексту.

The second half of the XX and the beginning of the XXI century were characterized by the rapid development of mass communication and new information technologies. The dynamic development of traditional media and the spread of the Internet’s influence have contributed to forming a single information environment, woven from a combination of many media streams. The Internet and related technologies are gaining the status of a leading means of mass communication, an important information resource that ensures the functioning and dissemination of large information arrays. Despite the fact that the issues of media texts, media discourse, and media space in general have been studied quite actively by both domestic and foreign researchers, the media space is developing extremely rapidly, it is impossible to reveal all its nuances and characteristics, and therefore the studying of media texts is still open to new discoveries. The purpose of the paper is to study texts in the field of blockchain technologies as a new kind of media texts. The uniqueness and multidimensionality, as well as the complexity of the study of media texts lies in the specificity and variability of their implementation. First of all, these texts are distinguished by a number of purposes for which they can be created, ranging from informative to entertaining or educational ones. The pragmatics of these texts is of special value, as many media texts are aimed at persuading recipients, and sometimes even seek to impose a certain opinion or view on a problem or situation. This can be explained by the variety of genres that media texts can represent: journalism texts, advertising and PR texts, news reports, speeches by politicians, comments and opinions by experts, entertainment shows, and much more. The iconic component of the text can be effectively represented by illustrations (photos, drawings), diagrams, tables, symbolic images, formulas, etc. It is a great achievement that the visual components are connected at the semantic, semantic-compositional, and semantic-linguistic levels. The choice of a particular type of media communication is determined by the communicative task and functional purpose of the entire text.