Межі державного впливу на економіку в умовах війни у контексті дотримання та реалізації соціально-економічних прав людини

Abstract

У статті наголошено, що війна в Україні ставить перед державою складні виклики, пов’язані з необхідністю балансування між посиленням державного регулювання економіки для забезпечення потреб оборони та збереженням принципів вільного ринку. Цей баланс стає особливо гострим у контексті дотримання та реалізації соціально-економічних прав людини, які можуть бути обмежені в умовах війни. Досліджено межі державного впливу на економіку в умовах війни з урахуванням необхідності дотримання та реалізації соціально-економічних прав людини, а також досліджено різноманітні стратегії державного втручання в економіку під час війни, такі як введення економічних санкцій, стимулювання виробництва військової техніки та забезпечення фінансової підтримки для гуманітарних потреб.Запропоновано комплексний аналіз меж та інструментів державного впливу на економіку в умовах війни з урахуванням необхідності дотримання та реалізації соціально-економічних прав людини. Аргументовано, що межі та інструменти державного впливу на економіку, які забезпечують баланс між потребами оборони, функціонуванням ринку та дотриманням соціально-економічних прав людини, мають бути законодавчо визначені. Надано оцінку поточному стану економіки держави. Охарактеризовано соціально-економічні перспективи повоєнної відбудови України. Розроблено рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання економіки в умовах війни. Зокрема, зроблено акцент на тому, що чим довше триватиме війна, тим глибшою ставатиме економічна криза та посилюватиметься негативний вплив на соціально-економічну сферу. Це пов’язано з численними факторами, такими як: руйнування інфраструктури; зниження виробництва; втрата робочих місць; зростання цін; скорочення торгівлі.Зважаючи на значні економічні ризики, сформульовано висновок про те, що політична влада і представники громадянського суспільства повинні зосередити свої спільні зусилля на: відновленні інфраструктури; підтримці малого та середнього бізнесу; соціальній допомозі; інвестиціях в освіту та охорону здоров’я; міжнародній співпраці.

The article emphasizes that the war in Ukraine poses complex challenges to the state, with the need to balance the need to strengthen state regulation of the economy to meet defense needs and preserve the principles of the free market. This balance becomes particularly acute in the context of upholding and implementing socio-economic human rights, which may be restricted in times of war.The authors investigate the limits of state influence on the economy in wartime, taking into account the need to uphold and implement socio-economic human rights, and also explore various strategies of state intervention in the economy in wartime, such as imposing economic sanctions, stimulating the production of military equipment and providing financial support for humanitarian needs.The authors propose a comprehensive analysis of the limits and instruments of state influence on the economy in wartime, taking into account the need to uphold and implement socio-economic human rights. It is argued that the limits and instruments of state influence on the economy, which ensure a balance between the needs of defense, market functioning and upholding of socio-economic human rights, should be defined by law.The current situation of the state’s economy is described. The socio-economic perspectives of post-war reconstruction of Ukraine are characterized. Recommendations for improving the mechanisms of state regulation of the economy in times of war are developed. In particular, the author emphasizes that the longer the war lasts, the deeper the economic crisis will become and the more negative the impact on the socio-economic sphere will increase. This is due to numerous factors, such as: destruction of infrastructure; decline in production; loss of jobs; rising prices; and reduced trade.In view of the significant economic risks, the authors conclude that the political authorities and representatives of civil society should focus their joint efforts on: infrastructure reconstruction; support for small and medium-sized entrepreneurship; social assistance; investments in education and healthcare; and international cooperation.