Поняття ‘інновація’: науковий обсяг і варіативність інтерпретування

Abstract

У статті розглядається науковий обсяг та варіативність інтерпретування поняття ‘інновація’ в різних науках. Передусім визначено поняття ‘інновація’ в економіці, де воно власне і з’явилось (введено Й. Шумпетером в 1911 р.). Суттєву увагу приділено диференціації суміжних з інновацією понять таких як ‘неологізм’ та ‘оказіоналізм’. Зокрема, акцентується увага на ознаках, за якими відокремлюються, класифікуються неологізми, а саме: 1) за часом їхньої появи в мові (хронологічні неологізми), 2) за ступенем поширеності в мовній системі (загальномовні та індивідуально-авторські, так звані ‘оказіоналізми’), 3) за ступенем їхнього засвоєння мовою, мірою входження до її активного лексикону (повністю/частково засвоєні). Крім з’ясування значення кожного з цих понять окреслено специфічні ознаки, які й слугують критеріями для їх розмежування. Одним з найголовніших є спрямованість неологізмів на соціальне, а оказіоналізмів – на індивідуальне. Також перші характеризуються узуальністю, а другі – неузуальністю. Слідом за Ж. Колоїз, до диференційних ознак неологізмів та оказіоналізмів відносимо такі: соціальну приналежність / індивідуальну приналежність; узуальність / неузуальність; втрату / збереження новизни; нормативність / ненормативність (аномальність); відсутність чіткого зв’язку з контекстом / контекстуальну залежність; високий ступінь номінативності / високий ступінь експресивності. До інновацій в мові, в першу чергу, зараховуємо лексичні. Лексичні інновації і неологізми не є тотожними поняттями. Існують поняття ширші за них. Уточнення тлумачення, ‘інновація’ в економіці, культурології, освіті та менеджменті заклало підстави для його визначення в лінгвістиці, куди воно прийшло пізніше, однак на сучасному етапі розвитку наук є частотним, з огляду на динамічність мовних процесів. Таким чином, поняття ‘інновація’ у мовознавстві було розвинено та адаптовано з різних наук під потреби лінгвістики. У перспективі передбачено уточнення поняття ‘інновація-іспанізм’, враховуючи його як змістову, так і структурну складову, розроблення алгоритму його ідентифікації в корпусах текстів з подальшим встановленням їх типу у межах нашого дисертаційного дослідження.

The article considers the scientific scope and various interpretations of the notion of ‘innovation’ in different sciences. First of all, the concept of ‘innovation’ is defined in economics, where it actually appeared (introduced by J. Schumpeter in 1911). Significant attention is paid to the differentiation of concepts related to innovation, such as ‘neologism’ and ‘occasionalism’. In particular, attention is focused on the features by which neologisms are distinguished and classified, for instance: 1) by the time of their appearance in the language (chronological neologisms), 2) by the degree of prevalence in the language system (general-language and individual-authorial, the so-called ‘occasionalisms’), 3) by the degree of their assimilation into the language, the degree of entry into its active lexicon (fully/partially assimilated). In addition to clarifying the meaning of each of these concepts, specific features are outlined, which serve as criteria for their differentiation. One of the most important is the orientation of neologisms to the social, and occasionalisms to the individual. The former are also characterized by usuality, and the latter by unusualness. Following J. Koloiz, the differential features of neologisms and occasionalisms include the following: social affiliation / individual affiliation; usuality / unusualness; loss / preservation of novelty; normativity / non-normativity (anomaly); lack of a clear connection with the context / contextual dependence; high degree of nominativeness / high degree of expressiveness. Innovations in language, first of all, include lexical ones. Lexical innovations and neologisms are not identical concepts. There are concepts broader than them. The clarification of the interpretation, ‘innovation’ in economics, cultural studies, education and management laid the foundations for its definition in linguistics, where it came later, but at the present stage of the development of sciences it is frequent, given the dynamism of language processes. Thus, the concept of ‘innovation’ in linguistics was developed and adapted from various sciences to the needs of linguistics. In the future, it is planned to clarify the concept of ‘innovation-Hispanism’, taking into account both its content and structural components, and to develop an algorithm for its identification in corpora of texts with the subsequent establishment of their type within the framework of our dissertation research.