Типологія жіночих образів прозових та ліричних творів із альманаху «Перший вінок» Наталії Кобринської та Олени Пчілки (1887)

Abstract

Стаття присвячена впорядкуванню типології жіночих образів прозових та ліричних творів із альманаху «Перший вінок» Наталії Кобринської та Олени Пчілки. Дане видання прикметне тим, що об’єднало навколо важливих проблем жіночого буття в Україні авторок з географічно і політично розрізненої української інтелігенції. Проза та лірика в альманасі «Перший вінок» відкриває перед читачем широку та різноманітну галерею жіночих образів. Актуальність статті зумовлена потребою визначення й переосмислення еволюції та з’ясування соціальної актуальності цих образів, зміною культурного і літературного контексту, зокрема, формуванням нових типажів в українській літературі кінця ХІХ століття. Відповідно до ідейно-тематичної та проблемної основи твору для класифікації обрано літературно-мистецький підхід, який дає можливість повного відтворення системи різних типів жіночих образів альманаху. Це жінки, які презентують у художніх текстах тип берегині, Мадонни, фатальної жінки, жінки-бунтарки, жінки-драматичної героїні. Традицію цих образів ми бачимо в багатьох творах класичної української літератури. Образ жінки-берегині в українській літературі – традиційний архетип. Здебільшого це жінки, які постають у ролі люблячої дружини й матері, відстоюють усталені закони взаємин між чоловіком та жінкою, визнають патріархальний тип свідомості. Характерними рисами жінки-Мадонни є чистота і моральна досконалість (невинність, безгрішність), здатність піклуватися за інших, готовність жертвувати собою заради загального добра, безкорисливість, смиренність, терпіння. Жінки-драматичні героїні часто приносить себе в жертву добровільно (заради любові, дітей, ідеї), саме тому, їхня доля завершується трагічно. Жінка-бунтарка здатна до самопожертви, тому її доля також часто трагічна. Така жінка прагне розвитку, має доволі широкий світогляд, високий рівень свідомості. Образ фатальної жінки прикметний впізнаваністю і символічністю рис. Це особи з привабливою зовнішністю, які володіють певним магнетизмом, особливим шармом, є непередбачуваними, діють самостійно, виходять за межі традиційних уявлень про образ матері, дружини, коханої. Таким чином, твори з альманаху спонукають до розширення образного поля української літератури, до еволюції уявлень про жінку – від традиційної берегині до активної діячки та творця власної долі.

This article deals with the classification of the typology of female images in prose and lyrical works from the almanac «Pershyy Vinok» («The First Wreath») by Natalia Kobrynska and Olena Pchilka. This publication is notable for bringing together authors from the geographically and politically dispersed Ukrainian intelligentsia around important issues of women's existence in Ukraine. Prose and lyrics in the almanac «Pershyy Vinok» («The First Wreath») open up to the reader a wide and diverse gallery of female images. The relevance of the article is caused by a need for defining and rethinking the evolution and clarifying the social relevance of these images, by changing the cultural and literary context, in particular, by the formation of new types in Ukrainian literature of the late 19th century. In accordance with the ideological, thematic and problematic basis of the work, a literary and art approach was chosen for classification, which allows for a complete reproduction of the system of various types of female images of the almanac. These are women who present in literary texts the type of Beregynya (female protector), Madonna, femme fatale, rebellious woman, dramatic heroine. We see the tradition of these images in many works of classical Ukrainian literature. The image of a woman-protector in Ukrainian literature is a traditional archetype. Mostly, these are women who appear in the role of a loving wife and mother, defend the established laws of relations between a man and a woman, and recognize the patriarchal type of consciousness. The characteristic features of the Madonna woman are purity and moral perfection (innocence, sinlessness), the ability to care for others, willingness to sacrifice oneself for the common good, selflessness, humility, and patience. Women-dramatic heroines often sacrifice themselves voluntarily (for the sake of love, children, ideas), that is why their fate ends tragically. A rebellious woman is capable of self-sacrifice, therefore her fate is also often tragic. Such a woman strives for development, has a fairly broad worldview, a high level of consciousness. The image of a femme fatale is notable for its recognizability and symbolism of the figure. These are individuals with an attractive appearance having a certain magnetism, a special charm, are unpredictable, act independently, go beyond traditional ideas about the image of a mother, wife, lover. Thus, the works from the almanac encourage an extension of the figurative field of Ukrainian literature, an evolution of ideas about women – from the traditional Beregynya (female protector) to an active figure and creator of her own destiny.