Парламентська складова конституційної реформи 2008 року у Франції: досвід для України

Abstract

Стаття присвячена аналізу парламентської складової конституційної реформи у Фран цузькій Республіці, яка здійснена згідно з Конституційним законом від 23 липня 2008 року. Розглядаються основні зміни, які вплинули на посилення ролі парламенту у системі стри мувань і противаг, модернізацію законодавчого процесу, підвищення якості законодавства та розширення контролю за виконавчою владою. Вивчення цієї реформи дозволяє окреслити потенційні напрямки українських конститу ційних змін у частині посилення законодавчої гілки влади та підвищення ефективності пар ламентського контролю. Значна увага приділяється новим положенням статтей 34, 35, 39, 43, 48 Конституції Франції, що забезпечили парламенту більший вплив на порядок денний, оборонну політику, законодавчі процеси, урядові ініціативи тощо. Крім того, у статті наголошено на запрова женні чітких строків розгляду законопроєктів, закріпленні прав опозиції, зростанні кількості комітетів у парламенті та ролі аналізу проєктів від уряду незалежним органом. У процесі дослідження виведено ряд уроків з французького досвіду, які можуть бути релевантними для України у контексті потреби підвищити автономію Верховної Ради та стримати домінування виконавчої гілки влади. Окремо розглянуто можливість адаптації французької моделі до українських умов, зокрема, у частині встановлення пріоритетного порядку денного парламенту, забезпеченні якості законодавства через правову експертизу та участі парламенту у питаннях оборони. Стаття має як теоретико-правове, так і практичне значення для досліджень у сфері конституційного права та реформаційної політики.

The article is devoted to the analysis of the parliamentary component of the constitutional reform in the French Republic, which was carried out in accordance with the Constitutional Law of July 23, 2008. The main changes that influenced the strengthening of the role of parliament in the system of checks and balances, the modernization of the legislative process, the improvement of the quality of legislation and the expansion of control over the executive branch are considered. The study of this reform allows us to outline the potential directions of Ukrainian constitutional changes in terms of strengthening the legislative branch of power and increasing the effectiveness of parliamentary control. Considerable attention is paid to the new provisions of Articles 34, 35, 39, 43, 48 of the French Constitution, which provided the parliament with greater influence on the agenda, defense policy, legislative processes, government initiatives, etc. In addition, the article emphasizes the introduction of clear deadlines for consideration of draft laws, the consolidation of the rights of the opposition, the increase in the number of committees in parliament and the role of the analysis of draft laws by an independent body from the government. In the process of research, a number of lessons were drawn from the French experience that may be relevant for Ukraine in the context of the need to increase the autonomy of the Verkhovna Rada and restrain the dominance of the executive branch. Separately, the possibility of adapting the French model to Ukrainian conditions is considered, in particular, in terms of establishing a priority agenda for parliament, ensuring the quality of legislation through legal expertise and parliamentary participation in defense issues. The article has both theoretical and legal and practical significance for research in the field of constitutional law and reformation policy.