Концепт «війна» у художній інтерпретації письменників Західної України періоду 1914–1920-х років

Abstract

Українська література ХХ століття багата художньо досконалими й естетично переконливими творами про події Першої світової війни (1914–1918). У статті вивчено й систематизовано художні епічні твори, що їх створили західноукраїнські прозаїки в часи Першої світової війни під безпосереднім впливом трагічних подій воєнного лихоліття. Метою дослідження є спроба з’ясувати їхні особливості ідейно-естетичної свідомості в художньому інтерпретуванні актуального тоді (сьогодні також) концепту «війна» (війна як вияв нищення людини і всього навколишнього, війна як прагнення зберегти пам’ять про неї, війна як страх і жорстокість у людських взаєминах, війна як травматичний досвід про неї і багато інших аспектів). Задля досягнення поставленої мети використано важливі методологічні підходи: філологічний, інтерпретаційний, конкретно-історичний, герменевтичний. У результаті вивчення важливої літературознавчої проблеми доведено, що саме в період воєнного та післявоєнного часу західноукраїнські письменники безкомпромісно стали на захист рідного народу і рідної землі, заявляючи своїми творіннями рішучий протест супроти масового знищення української нації ворожими силами – російською та Австро-Угорською імперіями. Така їхня громадянська і національна позиція посутньо позначалася на творчості, де антимілітарна тематика й проблематика стали панівними в епічному осмисленні. Цьому автори підпорядкували весь арсенал ідейно-образних засобів, починаючи від змістового й завершуючи формотворчими пошуками. Як випливає з аналізу обраних й осмислених прозових творів про події Першої світової війни, наскрізним у них проступає концепт «війна», що й визначав у його інтерпретуванні естетичну цінність новел, оповідань, повістей, щоденникових записів Ольги Кобилянської, Наталі Кобринської, Василя Стефаника, Марка Черемшини, Осипа Маковея, Дмитра Макогона, Миколи Марфієвича та багатьох інших. Практичне значення такого вивчення задекларованої проблеми безпосередньо спрямовано на сучасного читача – учня, студента, дослідника творчості вказаних прозаїків чи відповідного періоду в розвитку українського національного письменства.

Ukrainian literature of the 20th century is rich in artistically perfect and aesthetically convincing works about the events of the First World War (1914–1918). The article defines and systematizes the artistic epic works created by Western Ukrainian novelists during the First World War under the direct influence of the tragic events of the war. The purpose of the research is an attempt to find out the peculiarities of their ideological and aesthetic consciousness in the artistic interpretation of that times (also today) relevant concept of "war" (war as a manifestation of the destruction of man and everything around him, war as a desire to preserve the memory of it, war as fear and cruelty in human relationships, war as a traumatic experience about it and many other aspects). In order to achieve the set goal, important methodological approaches were used: philological, interpretive, concrete-historical, hermeneutic. As a result of the study of an important literary problem, it has been proven that it was during the war and post-war period that Western Ukrainian writers uncompromisingly stood up for the protection of their native people and their native land, declaring with their works a decisive protest against the mass destruction of the Ukrainian nation by enemy forces – the Russian and Austro-Hungarian empires. Such their civic and national position had an immediate effect on their work, where anti-military themes and issues became dominant in the epic interpretation. The authors subordinated to this the entire arsenal of ideological and figurative means, starting from content and ending with form-creating searches. As it follows from the analysis of selected and meaningful prose works about the events of the First World War, the concept of "war" appears throughout them, which determined in its interpretation the aesthetic value of novels, short stories, narratives, diary entries of Olha Kobylianska, Natalia Kobrynska, Vasyl Stefanyk, Marko Cheremshyna, Osyp Makovei, Dmytro Makohon, Mykola Marfiievych and many others. The practical significance of such a study of the declared problem is directly aimed at the modern reader – a pupil, a student, a researcher of the works of the said novelists or the relevant period in the development of Ukrainian national literature.