Інтернаціоналізми як складова сучасної англійської мови

Abstract

У статті розглядається роль англійської мови як провідного джерела інтернаціональної лексики в умовах глобалізації. Автори підкреслюють значення англійської як лінгва франка у таких сферах, як наука, освіта, бізнес, технології, медіа та міжнародна політика. Аналізуються причини домінування англійської як мови міжнародної комунікації у сферах науки, освіти, бізнесу, IT, культури, політики. Особливу увагу приділено інтернаціоналізмам – словам англійського походження, які набули поширення у багатьох мовах світу та стали частиною глобального лексикону. Метою дослідження є аналіз інтернаціоналізмів англійського походження, що стали частиною міжнародної термінології за останні п’ять років. Матеріалом слугують дані з Oxford Dictionary of English, а також сучасні корпуси (COCA, BNC), інструменти цифрової лінгвістики (Google Trends, Ngram, Sketch Engine) і соціальні платформи (Twitter, Reddit). У результаті дослідження встановлено, що приблизно 20% словникового складу сучасної англійської мови становлять інтернаціоналізми. Проведено тематичну класифікацію таких одиниць (повсякденне життя, культура, ІТ, бізнес, медицина тощо), а також визначено 10 найбільш уживаних інтернаціоналізмів останніх років, серед яких COVID, algorithm, robot, data, virus, democracy, climate, digital, media, meme. Ці слова не лише увійшли до лексикону багатьох мов, але й відображають сучасні глобальні тренди, зумовлені технологічним прогресом, соціальними трансформаціями та медійним впливом. Автори підкреслюють, що англіцизми, які стали інтернаціоналізмами, сприяють міжнародній комунікації, але водночас викликають дискусії щодо мовної ідентичності. Доведено, що англійські інтернаціоналізми не лише полегшують міжкультурну комунікацію, а й формують сучасний глобальний дискурс, водночас ставлячи перед мовознавством завдання адаптації запозичень і збереження мовної ідентичності. Зроблено висновок, що англійська мова формує глобальний лексичний простір, і її вплив на інші мови є потужним і незворотним.

The article examines the role of the English language as a primary source of international vocabulary in the context of globalization. The authors emphasize the significance of English as a lingua franca in such fields as science, education, business, technology, media, and international politics. The reasons for the dominance of English as a language of international communication in the fields of science, education, business, information technology, culture, and politics are analyzed. Particular attention is given to internationalisms – English-origin words that have become widespread in many languages around the world and have become part of the global lexicon. The study aims to analyze English-origin internationalisms that have become part of global terminology over the past five years. The research draws on data from the Oxford Dictionary of English, contemporary corpora (COCA, BNC), digital linguistics tools (Google Trends, Ngram, Sketch Engine), and social platforms (Twitter, Reddit). The findings indicate that approximately 20% of modern English vocabulary consists of internationalisms. A thematic classification of these lexical units is provided (e.g., everyday life, culture, IT, business, medicine), along with the identification of the ten most frequently used internationalisms in recent years, including COVID, algorithm, robot, data, virus, democracy, climate, digital, media, and meme. These words have not only entered the lexicons of numerous languages but also reflect contemporary global trends driven by technological progress, social transformations, and media influence. The authors highlight that Anglicisms, having evolved into internationalisms, facilitate cross-cultural communication while simultaneously sparking debates on linguistic identity. It is demonstrated that English-derived internationalisms not only ease intercultural exchange but also shape modern global discourse, posing challenges for linguistics in terms of loanword adaptation and the preservation of linguistic diversity. The study concludes that the English language actively shapes the global lexical landscape, and its impact on other languages is both profound and irreversible.