Сфери застосування державно-приватного партнерства: окремі проблеми правового регулювання

Abstract

Стаття присвячена дослідженню існуючої в Україні проблеми відсутності поширення застосування державно-приватного партнерства на певні сфери. Авторка вказує на наявність у законодавстві про державно-приватне партнерство залежності між рішенням державного партнера та вибором сфери, яку бажає обрати приватний партнер.В статті зроблено висновок про необхідність доповнення національного законодавства різноманітними сферами, у яких державно-приватне партнерство може застосовуватися. Вони включають аграрну сферу (сільське господарство), земельні відносини, сектор безпеки та оборони, житлово-комунальне господарство в контексті будівництва та експлуатації житла та попередження, реагування і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Наведено приклади для демонстрування релевантності застосування державно-приватного партнерства до сфер, не зазначених в законодавстві щодо державно-приватного партнерства. Зокрема приклад наявності відомостей про державно-приватне партнерство у документах Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Указах Президента України тощо. Окрім цього, авторка вказує на проблематику щодо відсутності належного регулювання сфер аграрних та земельних відносин, оборони та безпеки, а також житлового будівництва. Проблема-тика у цих сферах зумовлена у тому числі відсутністю виваженої державної політики у аграрній сфері та сфері використання земель. Відсутністю належної житлової політики та житлового ко-дексу нового зразку. Також вказується на відсутність сфери оборони й у положеннях законопроєкту No 7508, ухваленому у першому читанні у 2022 році.Разом з тим, для підтвердження необхідності застосування державно-приватного партнерства у сфері попередження, реагування і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціально-політичного характеру автор приводить приклад Японії, про який зазначено у посібнику Світового Банку як реалізацію успішного врегулювання державно-приватного партнерства.

The article is devoted to exploring the current issue of the lack of widespread application of public-private partnership in certain areas in Ukraine. The author points out the dependence in the legislation on public-private partnership between the decision of the public partner and the choice of the sphere that the private partner wishes to select. The article concludes on the necessity of complementing national legislation with various spheres where public-private partnership can be applied. These include the agricultural sector (agriculture), land relations, security and defense sector, housing and utility services in the context of construction and housing operation, as well as prevention, response, and minimization of the consequences of emergencies of technological, natural, and socio-political nature. Examples are provided to demonstrate the relevance of applying public-private partnership to spheres not mentioned in legislation regarding public-private partnership. In particular, an example is given of the presence of information on public-private partnership in documents of the National Security and Defense Council of Ukraine, the Ministry of Internal Affairs, Decrees of the President of Ukraine, etc.In addition, the author points out the problematic issues regarding the lack of proper regulation in the agricultural and land relations sectors, defense and security, as well as housing construction. The problems in these areas are caused, among other things, because of the absence of balanced state policies in the agricultural sector and land use. The lack of proper housing policy and a new Housing Code is also noted. The absence of the defense sector is also mentioned in the provisions of draft law No. 7508, adopted in the first reading in 2022.At the same time, to confirm the necessity of applying public-private partnership in the field of prevention, response, and minimization of the consequences of emergencies of technological, natural, and socio-political nature, the author cites an example from Japan, which is mentioned in the World Bank guide as the successful implementation of public-private partnership regulation.