Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75826
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛогойда, Володимир Михайлович-
dc.date.accessioned2025-07-26T13:19:41Z-
dc.date.available2025-07-26T13:19:41Z-
dc.date.issued2024-12-02-
dc.identifier.citationОсобисті немайнові права особи та права на віртуальні активи в умовах цифровізації: порівняльний аналіз законодавства кра¬їн Європейського Союзу : монографія / за ред. проф., д.ю.н. С.Б. Булеци, проф., д.ю.н. М.В. Менджул. Ужгород: РІК-У. 2024. 356 с.uk
dc.identifier.isbn9 78-617-8390-48-8-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75826-
dc.description.abstractІнтерес української правової науки до досвіду правового регулювання віртуальних валют і такого їх різновиду, як криптовалюти, в країнах ЄС викликаний двома факторами: економіко-технологічним та юридичним. З технологічної точки зору ЄС є об’єднанням країн, які мають високий рівень розвитку техніки та технологій, а також активне впровадження інновацій в економіку. В сукупності з відкритістю економічної системи ЄС та обсягами економіки країн-членів це означає, що крипторинок на території Союзу має широкі можливості для інтенсивного і екстенсивного розвитку, що в свою чергу викликає нагальну потребу в глибокому правовому регулюванні, в тому числі в питаннях захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Відтак, досвід такого правового регулювання сам собою не може не бути цікавим для дослідження і, де це доцільно, запозичення українськими правниками. Проте для українських дослідників є і юридична причина такої зацікавленості у вивченні нюансів правового регулювання крипторинку ЄС – це закріплена на рівні Конституції України мета європейської інтеграції України. З огляду на юридично зобов’язуючі положення ст. 133 та додатку XVII Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (м. Брюссель, 2014 р.) щодо наближення законодавства України до acquis ЄС, не можна не звертати увагу на позицію ЄС в регулюванні віртуальних активів. А надання Україні Європейською Радою 23.06.2022 статусу країни – кандидата в члени ЄС взагалі перетворило процес транспозиції норм acquis ЄС у внутрішнє законодавство України на масштабне і повсякденне явище української правової дійсності. За наслідками дослідження автор робить висновок, що країнам ЄС ще належить пройти довгий шлях до реальної уніфікації поглядів на юридичний статус криптовалют та межі допустимості їх використання. В свою чергу, Україні, як країні – кандидату в члени ЄС, доведеться у недалекому майбутньому здійснити транспозицію Регламенту МіСА в національне законодавство. Водночас, Україна може запропонувати країнам ЄС власний досвід врегулювання правового статусу цифрових речей (зокрема ст. 1791 ЦК України), як альтернативу, наприклад, концепції «приватних грошей» чи концепції «фінансового активу» при обговоренні уніфікації правового регулювання криптовалют в Європі.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherТОВ "РІК-У"uk
dc.subjectПравове регулювання криптовалюти в ЄС та його країнах-членахuk
dc.subjectкриптовалюта, віртуальна валюта, MiCA, криптоактив, токен, стейблкоін, цифрові активиuk
dc.titleПравове регулювання криптовалюти в Європейському Союзі та його країнах-членах // Частина IV в колективній монографіїuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeМонографіяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.