Девіз, гасло, слоган, мотто: їх переклад та порівняльний аналіз семантико-прагматичних особливостей в українській і англійській мовах

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу семантико-прагматичних особливостей понять девіз, гасло, слоган та мотто в українській та англійській мовах. Основна увага приділяється їхній етимології, функціонуванню в різних дискурсах та можливостям адекватного перекладу. Виявлено, що термін слоган найчастіше використовується у сфері політичного й комерційного мовлення, тоді як девіз та мотто відображають загальні ідеї, пов’язані з особистісними, корпоративними або культурними цінностями. Детальний етимологічний аналіз дозволяє простежити історико-семантичний розвиток цих термінів, виявляючи їхні первинні значення та трансформації. Зокрема, слоган походить від гельського «sluagh-ghairm» і спочатку означав «бойовий клич». Мотто та девіз мають латинське та романське коріння, пов’язане з геральдичною традицією та вираженням життєвих принципів. Гасло, своєю чергою, має слов’янське походження та функціонувало як заклик до певної дії. Важливим аспектом дослідження є аналіз вживання цих термінів у сучасному мовному просторі. Використання лінгво-стилістичного та порівняльного аналізу дозволило визначити можливість синонімічної заміни зазначених слів при перекладі залежно від контексту. Особливу увагу приділено політичному та економічному дискурсам, де слоган виконує важливу комунікативну функцію, впливаючи на масову свідомість і формуючи суспільні настрої. Актуальність дослідження обґрунтовується глобалізаційними процесами, що стимулюють проникнення англійської мови в український мовний простір. У цьому контексті особливо важливим є точний переклад та адаптація ключових термінів, що впливають на політичну та рекламну комунікацію. Найвдаліші з соціо-семантичної точки зору девізи, слогани та гасла закріплюються в мові, стаючи її афористичними виразами. Оскільки мова, як соціальний феномен, постійно еволюціонує, окремі значення слів набувають актуальності, поступово витісняючи їхнє первинне тлумачення. Це також зумовлює необхідність точного перекладу та адекватного використання відповідних термінів у міжкультурній комунікації.

The article is devoted to a comprehensive analysis of the semantic and pragmatic features of the concepts of catchphrase, tagline, slogan and motto in Ukrainian and English. The main attention is paid to their etymology, functioning in different discourses and possibilities of adequate translation. It has been found that the term slogan is most often used in political and commercial speech, while cathphrase and motto reflect general ideas related to personal, corporate or cultural values. A detailed etymological analysis allows us to trace the historical and semantic development of these terms, revealing their primary meanings and transformations. In particular, the slogan comes from the Gaelic “sluagh-ghairm” and originally meant “battle cry”. Both catchphrase and motto have Latin and Romanic roots, associated with the heraldic tradition and the expression of life principles. The tagline, in turn, is of Slavic origin and functioned as a call to action. An important aspect of the study is the analysis of the use of these terms in the modern language space. The use of linguistic, stylistic and comparative analysis allowed us to determine the possibility of synonymous substitution of these words in translation depending on the context. Particular attention is paid to political and economic discourses, where the slogan performs an important communicative function, influencing the mass consciousness and shaping public attitudes. The relevance of the study is substantiated by globalization processes that stimulate the penetration of English into the Ukrainian language space. In this context, it is especially important to accurately translate and adapt key terms that affect political and advertising communication. The most successful catchphrases, slogans, and taglines from a socio-semantic point of view are fixed in the language, becoming its aphoristic expressions. Since language as a social phenomenon is constantly evolving, certain meanings of words become relevant, gradually replacing their original interpretation. This also implies the need for an accurate translation and adequate interpretation of relevant terms in intercultural communication.