Ідеологічний аспект українських перекладів роману Гарпер Лі «Вбити пересмішника»

Abstract

У статті досліджується вплив ідеологічних чинників на переклад роману Гарпер Лі «Вбити пересмішника» українською мовою. Особливу увагу зосереджено на порівняльному аналізі двох перекладів: радянського (Михайло Харенко, 1975) та сучасного (Тетяна Некряч, 2015), виконаних у різні історичні періоди, що значною мірою відрізняються за політичним і культурним контекстом. У центрі дослідження – трансформації, яких зазнали культурно марковані елементи оригіналу, зокрема Релігійна лексика, соціально марковані висловлювання, евфемізми, алюзії на реалії американського Півдня 1930-х років, морально-етичні й побутові норми. Результати аналізу засвідчили, що переклад радянського періоду демонструє виразну тенденцію до ідео- логічної адаптації тексту: застосовуються прийоми генералізації, евфемізації, опущення, трансформації, що мають на меті нейтралізувати або згладити ті аспекти оригіналу, які не узгоджуються з ідеологічними засадами радянської системи. Така стратегія суттєво змінює акценти в зображенні персонажів, релігійних уявлень і соціальних конфліктів. Натомість сучасний переклад демонструє прагнення до збереження стилістичних, культурних і тематичних особливостей твору, надаючи перевагу точному відтворенню соціокультурного контексту роману. У статті переклад розглядається як не лише лінгвістичний, а й культурно-ідеологічний процес. Автор підкреслює, що перекладач діє як співавтор, що інтерпретує текст крізь призму власного культурного досвіду та суспільних обмежень. Особливий акцент зроблено на тому, як цензура функціонувала як механізм впливу на творчість перекладача. Запропонований аналіз показує, що художній переклад може бути інструментом ідеологічної репрезентації, а його порівняння в різних культурно-історичних умовах дає змогу виявити як особливості ідеологічного тиску, так і прояви інтерпретаційної свободи перекладача.

The article explores the influence of ideological factors on the Ukrainian translations of Harper Lee’s novel To Kill a Mockingbird. Particular attention is paid to the comparative analysis of two translations: the Soviet-era version by Mykhailo Kharenko (1975) and the contemporary version by Tetiana Nekriach (2015), completed in different historical periods, which were marked by contrasting political and cultural contexts. The focus of the study is on the transformations of culturally marked elements of the source text, including religious vocabulary, socially marked expressions, euphemisms, allusions to the realities of the American South of the 1930s, as well as moral norms and daily routines. The analysis reveals a distinct ideological adaptation in the Soviet translation, which employed techniques such as generalization, euphemization, omission, and semantic transformation to neutralize or soften aspects of the source text that conflicted with Soviet ideological norms. These practices significantly altered the representation of characters, religious notions, and social conflicts. In contrast, the contemporary translation seeks to preserve the stylistic, cultural, and thematic integrity of the original, focusing on accurate representation of the novel’s socio-cultural context. The article considers translation not only as a linguistic operation but also as a cultural and ideological act. The translator is viewed as a co-author who interprets the text through the lens of their cultural experience and social constraints. Particular attention is given to censorship as a mechanism influencing the translator’s creative process. The analysis demonstrates that literary translation may serve as a tool of ideological representation and that comparison of translations made in different socio-historical settings enables us to trace both the effects of ideological pressure and manifestations of the translator’s interpretive freedom.