Цензура як вияв ідеологічного впливу в художньому перекладі

Abstract

Статтю присвячено аналізу цензури як вияву ідеологічного впливу в художньому перекладі. Сучасні перекладознавчі розвідки акцентують взаємозв’язок між культурою, ідеологією та перекладом, у цьому зв’язку зростає дослідницька увага до цензури, як чиннику впливу на перекладацьку діяльність. Актуальність аналізу феномену цензури обумовлена провідним у сучасних перекладознавчих студіях культурним підходом, який постає як міждисциплінарний, оскільки залучає до аналізу контекстні чинники соціокультурного середовища та креативність як сутнісну рису агента перекладацької діяльності. Це дозволяє надати пояснення змінам у тексті перекладу, які не зумовлені відмінностями мов чи стилістичними чинниками, а викликані особливостями приймаючої культури, панівною у певний період ідеологією тощо, а отже постають як вияви цензури/самоцензури. В українському художньому перекладі вплив цензури найбільш виразно простежується у множинних перекладах радянського періоду та сучасності. Феномену цензури присвячено певну увагу в закордонних та вітчизняних перекладознавчих студіях, але ця проблематика ще далеко не вичерпана. Метою цієї статті є з’ясування провідних характеристик та типів цензури. Для цього у статті надано загальну характеристику феномену цензури, вказано на її зв’язок з ідеологією та доведено, що такий зв’язок виявляється в інституційності/ неінституційності цензури в художньому перекладі, де перший різновид властивий для авторитарних, а другий – для демократичних режимів. З’ясовано також, що об’єктами впливу цензури в художньому перекладі постають змістові елементи, пов’язані з культурними, політичними, релігійними, етичними та естетичними чинниками, які є складовими соціокультурного контексту та відбивають суспільну ідеологію. Ці контекстні чинники формують знання перекладача та інших агентів перекладацької діяльності про прийнятне та належне, спонукаючи до відповідних перетворень тексту оригіналу. Але перекладач, як творча особистість, може прагнути змін, зумовлених власними міркуваннями та вподобаннями. У цьому випадку перекладацька діяльність підпадає під уявлення її агента про допустимий ступінь вільного відтворення оригіналу, що можна охарактеризувати як ідеологію перекладу. Відповідно, цензура охоплює два типи, вона постає як (1) вияв зовнішнього ідеологічного впливу (чинників соціокультурного контексту); (2) вияв внутрішнього ідеологічного впливу (уявлення перекладача про можливість вільного перекладу). Виявлені характеристики та типи цензури можуть бути використані в порівняльному аналізі українських перекладів різних часових періодів.

The article analyzes censorship as a manifestation of ideological influence in literary translation. Contemporary translation studies emphasize the relationship between culture, ideology and translation, and in this regard, researchers are increasingly focusing on censorship as a factor of influence on translation. The relevance of analyzing the phenomenon of censorship is due to the cultural approach, which is the leading one in modern translation studies and is interdisciplinary, since it involves the contextual factors of the socio-cultural environment and creativity as an essential feature of the translation agent. This allows us to provide an explanation for changes in the translation text that are caused not by differences in languages or stylistic factors, but by the peculiarities of the host culture, the prevailing ideology of a certain period, etc., and thus appear to be the manifestations of censorship/self-censorship. In Ukrainian literary translation, the influence of censorship is most clearly seen in multiple translations of the Soviet period and at present. The phenomenon of censorship has received some attention in foreign and domestic translation studies, but this issue is far from being exhausted. The purpose of this article is to identify the main characteristics and types of censorship. To this end, the article provides a general description of the phenomenon of censorship, points out its connection with ideology and proves that this connection is manifested in the institutional/non-institutional nature of censorship in literary translation, where the first type is characteristic of authoritarian regimes and the second – of democratic regimes. It has also been found that the objects of censorship in literary translation are content elements related to cultural, political, religious, ethical and aesthetic factors that are part of the socio-cultural context and reflect the public ideology. These contextual factors shape the knowledge of the translator and other agents of translation activity about what is acceptable and proper, prompting appropriate transformations of the source text. However, a translator as a creative person may seek changes based on their own considerations and preferences. In this case, the translation activity falls under the perception of its agent about the acceptable degree of freedom in rendering the original, which can be characterized as the ideology of translation. Accordingly, censorship covers two types, it appears as (1) a manifestation of external ideological influence (factors of the socio-cultural context); (2) a manifestation of internal ideological influence (translator’s idea of the possibility of free translation). The identified characteristics and types of censorship can be used in a comparative analysis of Ukrainian translations of different time periods.