Переклад метрологічної термінології у науковій та навчальній літературі: міждисциплінарний підхід у контексті сталого розвитку

Abstract

Сучасні глобалізаційні процеси і динамічний науково-технічний розвиток посилюють роль точності у передаванні спеціалізованих знань, тож якісний переклад фахових текстів набуває особливої ваги, зокрема у сфері метрології, яка є ключовим чинником науково-технічної діяльності та сталого розвитку суспільства. Однак аналіз теоретичних джерел виявив брак спеціальних філологічних і перекладознавчих розвідок, які б висвітлювали специфіку перекладу англійських метрологічних термінів українською мовою в наукових та навчальних матеріалах. Стаття охоплює комплекс проблем, пов’язаних із лексико-семантичними, жанрово-стилістичними та нормативними аспектами перекладу галузевої термінології на прикладі метрології. В основу методології дослідження покладено міждисциплінарний підхід, що поєднує інструментарій перекладознавства, термінознавства та галузевих знань з метрології. Критичний аналіз розуміння терміна та терміносистеми у поєднанні з систематизацією фонових знань з метрології уможливили формулювання визначення метрологічного терміна. Схарактеризовано критичні для забезпечення уніфікації термінології міжнародні та національні стандарти; поглиблено розуміння взаємозв’язку між жанрово-стилістичними особливостями (ЖСО) наукової та навчальної літератури й специфікою перекладу в галузевому контексті. Положення функціональної (теорія Skopos) та релятивістської теорій перекладу стали теоретичною базою для обґрунтування залежності перекладацьких стратегій від комунікативної мети та характеристик цільової аудиторії наукової й навчальної літератури. Семантична класифікація сформованої вибірки англійських метрологічних термінів та їх українських відповідників виявила специфічні труднощі перекладу метрологічних термінів, адаптивний підхід до перекладу яких у навчальній літературі проілюстровано. Підсумовано, що якісний переклад метрологічної термінології вимагає від перекладача поєднання лінгвістичної вправності, глибоких фонових знань і вміння адаптувати перекладацькі рішення з урахуванням нормативних вимог, жанрових особливостей тексту та потреб кінцевого споживача інформації. Результати дослідження підтверджують, що міждисциплінарний підхід є ефективним інструментом забезпечення якісного перекладу метрологічної термінології та підтримки сталого розвитку.

Intensive globalisation, rapid scientific and technological progress combined with Ukraine’s integration into the global scientific and technical space necessitate the highly accurate transmission of specialised knowledge. This enhances the relevance of quality translation of professional texts, particularly in metrology, which is crucial for various domains of scientific and technical activity and the sustainable development of society. However, the analysis of theoretical sources revealed a lack of dedicated philological and translation studies examining the specifics of translating English metrological terms into Ukrainian in scientific and educational materials. The paper addresses issues related to the lexical, semantic, genre, stylistic, and normative aspects of translating specialised terminology by the example of metrology. The research methodology is based on an interdisciplinary approach combining the tools of translation studies, terminology science, and area-specific knowledge of metrology. A critical analysis of the understanding of terms and the term system, combined with the systematisation of background knowledge in metrology, made it possible to formulate the definition of a metrological term. The research characterises international and national standards, which are critical for ensuring the unification of terminology. It also deepens the understanding of how genres and stylistic features of scientific and educational literature are challenging translation in specialised contexts. The principles of functional (Skopos theory) and relativistic translation theories provided the theoretical basis for substantiating the dependence of translation strategies on the communicative purpose and the characteristics of the target audience of scientific and educational literature. Moreover, the semantic classification of the compiled sample of English metrological terms and their Ukrainian equivalents reveals specific challenges in translating metrological terms, so an adaptive approach to their translation in educational literature is illustrated. It is concluded that a high-quality translation of metrological terminology requires the translator to combine linguistic proficiency, deep background knowledge, and the ability to adapt translation decisions considering normative requirements, genre specifics of the text, and the needs of the end consumer of information. The research results confirm that an interdisciplinary approach is an effective tool for ensuring the quality translation of metrological terminology and supporting sustainable development.