Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/76136
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Сизонов, Дмитро | - |
dc.date.accessioned | 2025-08-04T14:25:24Z | - |
dc.date.available | 2025-08-04T14:25:24Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Сизонов, Д. Соціолект як сегмент медійної неографії (на матеріалі серійного словника «Нові слова та фразеологізми…») / Дмитро Сизонов // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Філологія. На пошану Василя Добоша, доктора філологічних наук, професора (до 100-річчя з дня народження) / ред. кол.: М. Номачі (голов. ред), Н. Венжинович (голов. ред. ради), Ю. Бідзіля та ін. – Ужгород : ПП Данило С. І., 2024. – Вип. 2 (52). – С. 173–178. – рез. укр., англ. – Бібліогр.: с. 177 (10 назв) | uk |
dc.identifier.issn | 2663-6840 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/76136 | - |
dc.description.abstract | На матеріалі щорічного видання «Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа» (2017–2023) проаналізовано процеси входження в українську мову неологізмів, «донорами» яких є соціолект. Ідеться передусім про молодіжний сленг, мову субкультур, професіоналізми, жаргонізми та ін., якими насичується українськомовний медійний простір. Із 2017 року до словникового реєстру включено понад 600 одиниць із соціолекту, які систематизовані за роками, частиномовною приналежністю, сферою поширення, медійними джерелами. Так, найбільша кількість неосоціолектів зʼявляється в медійних жанрах розмовного типу (блогосфері, соціальних мережах, телеграм-каналах та ін.), що пояснюється їх відносною «свободою» у використанні мовних засобів в інформаційному полі. Нами визначено, що новий соціолект за частиномовною приналежністю співвідносний із іменниками (хайп, краш, зумер, токсик), прикметниками (крінжовий, зашкварний, топовий), дієсловами (хайпанути, стенити, шиперити), прислівниками (крінжово, бомбезно); окрема частина неосоціолекту ідентифікується як медіафразеологізм – вербалізований обʼєктиватор медійних смислів, що ретранслюється в медіа у «спаяному» вигляді та має переважно маніпулятивно-експресивну природу (ловити кайф, піти на перекур, дати жа́ру). Великий сегмент таких мовних інновацій породжені явищем «вестернізації» – потужного екстралінгвального чинника, що генерує появу неоодиниць із західноєвропейських мов (англійської, німецької, французької, польської), адаптуючись до української мови. Входять до активного медійного словника й питомі алітературні елементи, що ілюструють українські реалії («бавовнятко», «приліт», «їжак», «на нулі» та ін.). Їх ідентифіковано як неосемантеми – миттєві вербалізатори сучасності, що є носіями нових медійних смислів. Наведені також у статті і статистичні дані щодо соціолекту як джерела мовних інновацій, які безперервно входять до українських масмедіа. | uk |
dc.description.abstract | The material of the annual publication “New words and phraseologisms in the Ukrainian mass media: a dictionary” (2017–2023) analyzes the processes of neologisms entering the Ukrainian language, the “donors” of which are sociolects. First of all, we are talking about youth slang, the language of subcultures, professionalism and jargon, which saturates the Ukrainian-language media space. Since 2017, more than 600 items from the sociolect have been included in the dictionary register, which are systematized by year, partial linguistic affiliation, sphere of distribution, and media sources. Thus, the largest number of neosociolects appears in conversational media genres (the blogosphere, social networks, Telegram channels, etc.), which is explained by their relative «freedom» in the use of language means in the information field. We determined that the new sociolect is related to nouns (хайп, краш, зумер, токсик), adjectives (крінжовий, зашкварний, то- повий), verbs (хайпанути, стенити, шиперити), adverbs (крінжово, бомбезно); a separate part of neosociolekt is identified as media phraseology – a verbalized objectifier of media meanings, which is relayed in the media in a “fused” form and has a mainly manipulative-expressive potential (ловити кайф, піти на перекур, дати жа́ру). A large segment of such language innovations are generated by the phenomenon of “westernization” – a powerful extralingual factor that generates the appearance of neo-units from Western European languages (English, German, French, Polish), adapting to the Ukrainian language. The active media dictionary also includes specific literary elements that illustrate Ukrainian realities (“бавовнятко”, “приліт”, “їжак”, “на нулі”, etc.). They are identified as neosemanthemes, which arose as instant verbalizers of modernity and are carriers of new media meanings. The article also provides statistical data on the sociolect as a source of language innovations that are continuously included in the Ukrainian mass media. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | ПП Данило С. І. | uk |
dc.relation.ispartofseries | Філологія; | - |
dc.subject | соціолект | uk |
dc.subject | неологізм | uk |
dc.subject | медійний фразеологізм | uk |
dc.subject | медіалексикографія | uk |
dc.subject | медіалінгвістика | uk |
dc.subject | словник неологізмів | uk |
dc.subject | sociolect | uk |
dc.subject | neologism | uk |
dc.subject | media phraseology | uk |
dc.subject | media lexicography | uk |
dc.subject | media linguistics | uk |
dc.subject | dictionary of neologisms | uk |
dc.title | Соціолект як сегмент медійної неографії (на матеріалі серійного словника «Нові слова та фразеологізми…») | uk |
dc.title.alternative | Sociolect as a segment of media neography (based on the material of the serial dictionary “New words and phraseologisms...”) | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Appears in Collections: | 2024 / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Випуск 2(52) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
СОЦІОЛЕКТ ЯК СЕГМЕНТ МЕДІЙНОЇ НЕОГРАФІЇ.pdf | 206.64 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.