Прономінативний адʼєктив як засіб текстотворення

Abstract

Статтю присвячено прономінативному ад’єктиву як засобу текстотворення, який має дві позиції, а саме: займенник це використовується як звичайне субстантивне слово або займенник це використовується як один із головних компонентів біномінативного речення. Актуальним є визначення ролі анафоричних відношень у семантичній організації речення та суміжних синтаксичних конструкціях. Відомо, що людина у мисленнєво-комунікативній діяльності оперує не стільки мовними одиницями, а скільки конструктами, які мають різноманітну маніфестацію у синтаксичних моделях та тексті. Мета дослідження – дослідити та описати актантні (аргументні) та предикатні анафоричні відношення з прономінативним ад’єктивом. Виконання поставленої мети зумовило реалізацію таких завдань: 1) узагальнити поняття анафоричних відношень як різновид семантичних; 2) дослідити анафоричні відношення з прономінативним адʼєктивом це у художньому тексті. Звернено увагу на те, що займенник це є універсальним анафоро-дейктичним словом, яке може відсилати до будь-якого фрагмента тексту. Анафоричний конструкт співвідноситься з антецедентом (смисловим джерелом), який репрезентований семантичними актантами та семантичними предикатами. З позицій семантичного синтаксису виділено актантну і предикатну анафори. Під актантною (аргументною) анафорою розуміємо відношення між семантичними актантами (аргументами), які полягають в тому, що в смисл одного семантичного актанта входить відсилання до другого, під предикатною – відношення між анафоричним конструктом це і предикатом. Антецедент як компонент анафоричних відношень репрезентований кількома типами конструкцій: окремими словами, словосполученнями, цілісною синтаксичною конструкцією, великими відрізками тексту, а саме: іменником з прийменником, субстантивованим прикметником, дієслівним словосполученням. Займенник це в синтаксичних конструкціях може виступати субʼєктом і обʼєктом. Зв’язок між анафоричним конструктом та антецедентом встановлюється на рівні однієї синтаксичної конструкції або на рівні суміжних синтаксичних конструкцій, абзаців. Анафоричний зв’язок може поєднувати предикативні частини синтаксичної конструкції, суміжні синтаксичні конструкції і водночас виступає засобом зв’язування інформації в тексті. Займенник це вживається у випадку відсилання адресата до попереднього контексту – ретроспективних анафоричних відношень, які утворюються в результаті згадування прономінативним ад´єктивом це предиката з семантичними аргументами (актантами), а також у випадку відсилання до наступних фрагментів контексту – проспективних анафоричних відношень, які утворюються за допомогою препозиції займенника це та постпозиції предиката з аргументами (актантами). Прономінативний адʼєктив це співвідноситься із наступним антецедентом, що й кваліфікуємо як катафоричні відношення. Займенник це переносить смисл однієї синтаксичної конструкції в другу синтаксичну конструкцію і робить її залежною від першої. При предикативних анафоричних відношеннях анафоричний конструкт може співвідноситися з однією клаузою, двома клаузами, трьома клаузами, п’ятьма клаузами. Висвітлено участь ад’єктиву у вираженні актантної, предикатної та предикативної анафор. Як показують результати дослідження, займенник це слугує засобом компресії, економії тексту, а також співвіднесення з окремим словом, словосполученням, реченням чи текстом, виступаючи водночас засобом як граматичної, так і семантичної організації тексту. Прономінативний ад´єктив це виступає одним із компонентів когезії текстової організації.

The article is devoted to the pronominative adjective as a means of text creation, which has two positions, namely: the pronoun it is used as an ordinary substantive word or the pronoun it is used as one of the main components of a binominal sentence. It is relevant to determine the role of anaphoric relations in the semantic organization of a sentence and related syntactic constructions. It is known that a person in his thinking and communicative activity operates not so much with linguistic units, but with constructs that have a variety of manifestations in syntactic models and text. The purpose of the study is to investigate and describe actant (argumentative) and predicate anaphoric relations with a pronominative adjective. The implementation of the set goal led to the implementation of the following tasks: 1) to generalize the concept of anaphoric relations as a type of semantic relations; 2) to investigate anaphoric relations with a pronominative adjective this in a literary text. Attention is drawn to the fact that this pronoun is a universal anaphora-deictic word that can refer to any fragment of the text. An anaphoric construct is related to an antecedent (semantic source), which is represented by semantic actants and semantic predicates. From the positions of semantic syntax, actant and predicate anaphora are distinguished. By actant (argument) anaphora we mean the relationship between semantic actants (arguments), which consist in the fact that the meaning of one semantic actant includes a reference to another, by predicate – the relationship between the anaphoric construct and the predicate. The antecedent as a component of anaphoric relations is represented by several types of constructions: individual words, word combinations, a complete syntactic construction, large sections of the text, namely: a noun with a preposition, a substantive adjective, a verb combination. The pronoun it in syntactic constructions can act as a subject and an object. The connection between the anaphoric construction and the antecedent is established at the level of one syntactic construction or at the level of adjacent syntactic constructions, paragraphs. Anaphoric connection can combine predicative parts of a syntactic construction, adjacent syntactic constructions and at the same time acts as a means of linking information in the text. The pronoun it is used in the case of referring the addressee to the previous context – retrospective anaphoric relations, which are formed as a result of mentioning a predicate with semantic arguments (actants) by a pronominal adjective, as well as in the case of referring to the following fragments of the context – prospective anaphoric relations, which are formed by using the preposition of the pronoun it and the postposition of the predicate with arguments (actants). The pronominative adjective correlates with the following antecedent, which we qualify as cataphoric relations. The pronoun it transfers the meaning of one syntactic construction to the second syntactic construction and makes it dependent on the first. With predicative anaphoric relations, the anaphoric construct can be related to one clause, two clauses, three clauses, five clauses. The participation of the adjective in the expression of actant, predicate and predicative anaphors is highlighted. As the results of the study show, the pronoun this serves as a means of compression, economy of the text, as well as correlation with a separate word, phrase, sentence or text, acting at the same time as a means of both grammatical and semantic organization of the text. The pronominative adjective this acts as one of the components of the cohesion of the text organization.