Психолінгвістичний підхід до формування термінологічної компетентності в англомовному юридичному дискурсі

Abstract

У статті розглянуто психолінгвістичний підхід до формування термінологічної компетентності студентів-юристів у межах англомовного юридичного дискурсу. Особливу увагу приділено проблемам, пов’язаним із засвоєнням юридичної термінології: високий рівень лексичної насиченості текстів, багатозначність термінів, наявність архаїзмів, латинізмів та формалізованих структур, що утруднює інтерпретацію і продуктивне мовлення студентів. У межах теоретичної частини статті проаналізовано ключові поняття: «термінологічна компетентність», «юридичний дискурс» та «психолінгвістика у вивченні іноземної мови». Представлено огляд наукових підходів, серед яких особливо виділено когнітивну лінгвістику, концепцію семантичних сіток, моделі довготривалого збереження термінів у пам’яті, а також взаємодію мисленнєвих операцій (класифікації, аналізу, порівняння) із процесами засвоєння спеціалізованої лексики. З метою емпіричного підтвердження гіпотези про ефективність психолінгвістично обґрунтованої методики навчання юридичної термінології, проведено експериментальне дослідження на базі юридичного факультету. Участь взяли 60 студентів, поділених на контрольну та експериментальну групи. Навчання експериментальної групи здійснювалося за авторською методикою, що поєднувала контекстуальне вивчення термінів, асоціативне картування, когнітивно-аналітичні вправи, мнемонічні стратегії та інтерактивні інструменти на основі штучного інтелекту. Для оцінювання результатів використано чотири типи завдань: тест на лексичну ідентифікацію, вправа на контекстуальне вживання термінів, письмова продуктивна вправа та опитувальник саморефлексії. Результати продемонстрували суттєве зростання рівня термінологічної компетентності в експериментальній групі: середній показник правильних відповідей зріс з 52 % до 82 %, тоді як у контрольній групі лише з 54 % до 62 %. Крім того, студенти експериментальної вибірки продемонстрували вищу точність у вживанні термінів, граматичну і стилістичну адекватність, а також кращі результати в письмовому мовленні.

The article deals with the psycholinguistic approach to the formation of terminological competence of law students in the English legal discourse. Particular attention is paid to the problems associated with the acquisition of legal terminology: a high level of lexical saturation of texts, ambiguity of terms, the presence of archaisms, Latinisms and formalized structures, which makes it difficult for students to interpret and speak productively. The theoretical part of the article analyzes the key concepts: “terminological competence”, ‘legal discourse’ and ‘psycholinguistics in foreign language learning’. The author provides an overview of scientific approaches, among which the author emphasizes cognitive linguistics, the concept of semantic networks, models of long-term retention of terms in memory, and the interaction of mental operations (classification, analysis, comparison) with the processes of acquiring specialized vocabulary. In order to empirically confirm the hypothesis about the effectiveness of a psycholinguistically based methodology for teaching legal terminology, an experimental study was conducted at the Law Faculty. The study involved 60 students divided into control and experimental groups. The experimental group was taught according to the author’s methodology, which combined contextual learning of terms, associative mapping, cognitive and analytical exercises, mnemonic strategies, and interactive tools based on artificial intelligence. Four types of tasks were used to evaluate the results: a lexical identification test, a contextual use of terms exercise, a written productive exercise, and a self-reflection questionnaire. The results demonstrated a significant increase in the level of terminological competence in the experimental group: the average rate of correct answers increased from 52 % to 82 %, while in the control group it increased only from 54% to 62%. In addition, students in the experimental sample demonstrated higher accuracy in the use of terms, grammatical and stylistic adequacy, and better results in written communication.