Іменування жінок у чеських писемних пам’ятках допрізвищевого періодy

Abstract

Пропонована стаття продовжує вивчення питань функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті здійснено аналіз засобів та способів творення жіночих антропонімних формул, зафіксованих у чеських писемних пам’ятках допрізвищевого періоду. Джерельну базу дослідження складають різнотипні документи: правові акти, хроніки, листування, також міські та церковні книги XI–XVІІ століть, що дозволяє простежити динаміку розвитку жіночої антропонімії впродовж кількох століть. У роботі класифіковано основні формули номінації жінок: однолексемні (особові імена), дво- трилексемні антропонімійні формули (особове ім’я + родовий чи шлюбний антропонім), моделі, що містять вказівки на соціальний статус, професійну належність або сімейнізв’язки (наприклад, згадки про батька, чоловіка, прізвисько чи місце походження). Особливу увагу приділено семантичним особливостям і граматичним маркерам, що відображають гендерну специфіку та соціокультурні трансформації середньовічного й ранньоновітнього чеського суспільства. Проаналізовано різницю у формах іменування представниць різних соціальних верств – шляхти, міщанства, селянства – та специфіку відображення жіночої номінації у писемних пам’ятках різного стилю. Виявлено, що впродовж досліджуваного періоду поступово змінюється статус жінки в суспільстві, що відбивається і в практиках іменування. У роботі також розглядаються питання функціонування суфіксальних формантів, характерних для жіночих антропонімів, їх роль у вираженні родинних та соціальних зв’язків. Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти еволюцію чеської жіночої антропонімії та її взаємозв’язок із суспільними трансформаціями; окреслити особливості чеських жіночих антропонімійних формул допрізвищевого періоду в загальнослов’янському контексті.

The proposed article continues the study of the functioning and development of the Czech anthroponymic system during the pre-proper name period. The article analyzes the means and methods of forming female anthroponymic formulas recorded in Czech written monuments of the pre-proper name period. The source base of the research consists of various types of documents: legal acts, chronicles, correspondence, as well as municipal and church books from the 11th to the 17th centuries, which makes it possible to trace the dynamics of the development of female anthroponymy over several centuries. The study classifies the main formulas of female nomination: single-lexeme (personal names), two- and three-lexeme anthroponymic formulas (personal name + family or marital anthroponym), and models containing references to social status, professional affiliation, or family ties (such as mentions of father, husband, nickname, or place of origin). Special attention is paid to semantic features and grammatical markers that reflect gender specifics and sociocultural transformations of medieval and early modern Czech society. The article analyzes the differences in naming forms of women from various social strata – nobility, burghers, peasants – and the specifics of representing female nominations in written monuments of different styles. It is revealed that throughout the studied period, the status of women in society gradually changes, which is also reflected in naming practices. The study also addresses the functioning of suffixal formants characteristic of female anthroponyms and their role in expressing family and social connections. The results of the research provide a deeper understanding of the evolution of Czech female anthroponymy and its correlation with societal transformations, as well as outline the peculiarities of Czech female anthroponymic formulas of the pre-proper name period in the general Slavic context.