Патологія щитоподібної залози та неалкогольна жирова хвороба печінки

Abstract

С.В. Фейса Патологія щитоподібної залози та неалкогольна жирова хвороба печінки ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна Мета – вивчити можливі патогенетичні взаємозв’язки між розладами щитоподібної залози та розвитком неалкогольної жирової хвороби печінки. Методи: аналіз літературних джерел. Результати. Тиреоїдні гормони стимулюють активність ферментів, які регулюють ліпідний та білковий обміни, а також метаболізм гормонів жирової тканини: лептину, адипонектину, резистину. Існують корелятивні зв’язки між рівнем тиреотропного гормону, чутливістю до інсуліну і концентрацією ліпідів плазми у хворих на інсулінонезалежний цукровий діабет. Доведено, що особи з вищим рівнем тиреотропного гормону та інсулінорезистентністю мають більший ризик дисліпідемії та серцево-судинної патології. Висновки. У хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки може бути супутній гіпотиреоз, який проявляється зростанням рівня тригліцеридів у крові, відкладанням їх надлишку в печінці та сприяє прогресуванню жирової дистрофії печінки. В основі цих порушень лежить інсулінорезистентність. Ключові слова: дисфункція щитоподібної залози, гіпотиреоз, неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, інсулінонезалежний цукровий діабет, інсулінорезистентність, метаболізм.