Методи пізнання у змісті фахової підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей

Abstract

У статті запропоновано орієнтувальні тактики за- стосування методів пізнання у змісті фахової підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей. Проаналізовано систему таких методів: абстракція, аналогія, класифікація, моделювання, індукція / дедукція. Наведено зразки застосування методів пізнання як методів учіння. Доведено думку про те, що така форма управління навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх фахівців дозволяє поєднати вивчення стану досліджуваної проблеми в сучасній мовознавчій (літературознавчій) думці і методичній теорії, у шкільній практиці, а також з’ясування тенденцій, констатація етапу розвитку мовних (літературних) явищ; проведення педагогічного експерименту (з методики викладання). Сформованість предметної й науково-дослідницької компетенцій студентів філологічних спеціальностей уможливлює переорієнтацію цілей навчання шляхом посилення методологічного компонента, дозволяє моделювати нормативну і варіативну частини циклів фахової підготовки майбутніх учителів.

The author of the article has suggested indicative tactics of using the methods of cognition in the context of training of future teachers of philological specialties. The system of the folling methods has been analysed: abstraction, analogy, classifi cation, modeling, induction / deduction. Examples of the use of knowledge as methods of teaching methods have been provided. The idea has been proved that this form of management training and cognitive activity of future professionals allows you to combine the study of the state of the investigated problem in modern linguistic (literary) Science and methodological theory in school practice. The identifi cation of trends has been provided as well as ascertaining stage of development of the language (literary) phenomena. The pedagogical experiment (on teaching) has been conducted. Maturity of the subject and the research skills of students of philological disciplines makes it possible to reorient the learning objectives by strengthening the methodological component allowing to simulate the regulatory and variable part of a cycle of training of future teachers.