Соціальна міфологія Дмитра Донцова

Abstract

Важливу роль у «чинному націоналізмі» Дмитра Донцова відігравали ірраціональні, символічно- міфічні аспекти. Особливе значення мала вимога «ілюзіонізму», під яким Донцов у дусі Жоржа Сореля розумів цілеспрямоване творення суспільних міфів, бо лише міфи, «ілюзії», а не логічні побудови й раціонально обґрунтовані утопії здатні змобілізувати маси на революційний чин. Відповідно до цієї на- станови Донцов сам виступає як міфотворець. Серед стрижневих міфів, що пронизували його творчість після Першої світової війни, найважливішими були міфи національного відродження, цивілізаційної місії України, «лицарів та плебеїв» і «останнього бою». Міфотворчість Донцова стає зрозумілішою, якщо мати на увазі, що творець чинного націоналізму від самого початку вбачав у ньому нову «релігію» з власними міфами, віруваннями, політичною «теологією» та етикою. Чинний націоналізм був новітньою міфологією не меншою мірою, ніж суспільно-політичною доктриною, тому для його адекватного розуміння не можна обійтися без застосування теорій соціальних міфів і політичних релігій. Ключові слова: Дмитро Донцов, соціальна міфологія, інтегральний націоналізм.