Просторологія: наука про просторові аспекти ефективності

Abstract

Метою статті є обґрунтування необхідності формування науки про просторові аспекти ефективності (просторології), об’єктом якої є досліджувана система (соціально-економічна, зокрема), а предметом – її організація у просторі. Для досягнення цієї мети використовувався метод системного аналізу. Врахування просторових аспектів ефективності є вагомим не лише в економіці, але й у багатьох інших сферах буття – містобудуванні, архітектурі, біології тощо. І в кожному із цих випадків слід відповідати на питання про місце розташування, відстань, напрям розповсюдження та просторову відмінність. Основна увага у просторології зосереджена на діяльності людини, а інші сфери прояву чинника простору охоплюються з двох причин. Перша з них - суто з людської цікавості та зачарування феноменом простору. Проте друга є прагматичнішою: досліджуючи просторову організацію систем (процесів та об'єктів), які безпосередньо не стосуються діяльності людини, шляхом асоціацій та аналогій генерувати ідеї у сфері саме просторової організації діяльності людини, яка зіштовхується з викликами необхідності постійного удосконалення. Один з таких викликів – розвиток адитивного виробництва, тобто створення матеріального блага шляхом накладання послідовних шарів матеріалу. Адитивне виробництво має потенціал докорінної зміни просторової організації економіки, оскільки будь-яку річ на 3 D–принтері можна буде виробити ("надрукувати") вдома, що означає можливість народження своєрідного "натурального виробництва епохи 3 D-принтерів". Просторологія мала б допомагати формувати правильні відповіді на виклики у просторовій організації соціально-економічних систем сьогодення та майбутнього, подібно до того, як праксеологія (наука про загальні закони діяльності) це робить щодо виробничої діяльності, а логіка (наука про загальні закони мислення) робить це щодо менеджменту. Наукова новизна виконаного дослідження полягає у тому, що вперше доведено необхідність існування науки, яка б досліджувала просторові аспекти функціонування систем і обґрунтовувала шляхи удосконалення їхньої просторової організації. Практична значущість статті полягає у постановці проблеми та прогнозуванні просторової організації адитивного виробництва, яке гратиме щораз більшу роль в економіці. Подальші дослідження у сфері просторології є перспективними за напрямом розроблення методик оцінювання рівня оптимальності просторової організації соціально-економічних систем і шляхів її удосконалення. Ключові слова: просторологія, опросторення мислення, просторова організація, просторова економіка, економічні системи, соціально-економічні системи, адитивне виробництво, 3 D-друкування.

In the article the ground of necessity of forming of science dealing with belonged for an aim spatial aspects of efficiency the object of that is the investigated system (socio-economic, in particular), and by an object is her organization in space. For the achievement of this aim the method of analysis of the systems was used. Taking into account of spatial aspects of efficiency is ponderable not only in an economy but also in many other spheres of existence - town-planning, architecture, to biology and others like that. And in each of these cases it follows to answer a question about the place of location, distance, direction of distribution and spatial difference. Basic attention in prostorologija is concentrated on activity of man, and other spheres of display of space factor are embraced on two reasons. First from them - especially from human curiosity and charming of space the phenomenon. However the second is more pragmatic: investigating spatial organization of the systems (processes and objects) that does not touch activity of man directly, by associations and analogies to generate ideas in a sphere exactly of spatial organization of activity of man, that runs into the calls of necessity of permanent improvement. One of such calls is development of additive production, id est creation of material welfare is by imposition of successive layers of material. Additive production has potential of native change of spatial organization of economy, as any thing on 3 D- printer it will be possible to produce (to "print") at home, that means possibility of birth of original "natural production of epoch 3 D-printers". Prostorologija had to help to form right answers on calls in spatial organization of the socio-economic systems of present time and future, like that, how praxeology (there is science dealing with general acts of activity) it does in relation to productive activity, and logic (there is science dealing with general acts of thinking) does it in relation to a management. The scientific novelty of the executed research consists in that the necessity of existence of science that would investigate the spatial aspects of functioning of the systems and grounded the ways of improvement of their spatial organization is first well-proven. Practical meaningfulness of the article consists in raising of problem and prognostication of spatial organization of additive production that will have each time a greater role in an economy. Further researches in the field of prostorologija are perspective after direction of development of methodologies of evaluation of level of optimality of spatial organization of the socio-economic systems and ways of her improvement. Keywords: рrostorologija, spatial thinking, spatial organization, spatial economy, economic systems, socio-economic systems, additive production, 3D-printing.