Можливості поєднання реконструкційнихвтручань та методів непрямої реваскуляризації при критичній ішемії нижніх кінцівок

Abstract

У роботі наведено аналіз результатів обстеження та лікування 412 хворих із оклюзійно-стенотичними ураженнями стегново-підколінно-гомілкового сегмента, яким виконано реконструкційно-відновні втручання, методи непрямої реваскуляризації та їх комбінування. Комплексне клініко-інструментальне обстеження пацієнтів дало можливість обгрунтувати алгоритм хірургічної тактики. Прохідность гомілкових шунтів у віддаленому післяопераційному періоді та збереження зони реконструкції після ендартеректомії через 5 років спостерігали в 14,5% та 7,1%, при умові збереження кінцівки у 56,3% та 55,9% пацієнтів відповідно. Застосування методів ізольованої непрямої реваскуляризації дозволяє зберегти кінцівку після профундопластики в 38,6%, після поперекової симпатектомії – у 38,1%, після реваскуляризувальної остеотрепанації – у 37,6% спостережень; комбіноване застосування профундопластики та реваскуляризуючої остеотрепанації дозволяє зберегти кінцівку у 47,6% випадків. При поєднанні шунтуючих втручань з РОТ прохідність зони реконструкції склала 23,4%, а збереженість кінцівки – 63,7%, а при поєднанні шунтуючих втручань з ПС ці показники становили – 18,6% та 61,3% відповідно.