Релігійне дисидентство на Закарпатті 60-х – початку 80-х років ХХ століття

Abstract

На Закарпатті в 60-х – початку 80-х рр. досить активно діяли борці за віру, які використовували різні методи боротьби для досягнення свободи релігійної діяльності. Боротьба тривала з початку встановлення радянської влади в краї до її краху і розкладу. Рух був досить масовим і включав різні прошарки населення. Він охоплював майже усе Закарпаття. Найпоширенішими формами діяльності дисидентів були мирні форми: релігійна, надсилання листів, проповіді, відкриті виступи віруючих. Діяльність дисидентів контролювалась Уповноваженим Ради у справах релігії, Радами, їх комітетами, КДБ, але вже великої активності по його придушенню не проявляли. Елементи дисиденства фіксуються майже у всіх релігійних напрямках, але найбільш яскраво вони проявлялися в підпільних греко-католиків і деяких сект. Діяльність греко-католицького дисиденства на Закарпатті в 60-х – поч. 80-х р. була направлена не на легалізацію греко-католицької церкви вцілому, а на її збереження в нелегальних умовах. Лідери підпільної церкви зрозуміли, що влада не дасть дозволу на легалізацію церкви, а тому основним своїм завданням бачили її збереження шляхом утримання у вірі багатьох віруючих і служителів культу до настання сприятливого періоду, коли можна було б почати відкритий рух за легалізацію.