Синдром ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки. Деякі методи діагностики та лікування

Abstract

Ентеральна недостатність, яка супроводжує гостру непрохідність кишки, є однією з причин розвику поліорганної недостатності і несприятливих наслідків хірургічного лікування хворих. Метою дослідження було вивчення прогностичного значення деяких маркерів для діагностики синдрому ентеральної недостатності і запровадження методів для його лікування. Дослідили морфо-функціональні зміни в тонкій кишці при експериментальній непрохідності у 53 тварин. Встановлено виражені порушення кровопостачання тканин, що призводить до деструктивних явищ у структурах тонкої кишки, в мембранах клітинних структур, пригнічення енергетичного балансу, гіпоксії, інтенсифікації перекисного окиснення ліпідів, що й обумовлює розвиток синдрому ентеральної недостатності. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого 30 пацієнтів на гостру непрохідність кишки, лікування яких закінчилося незадовільним результатом. В 83,3 % випадків причиною смерті був синдром поліорганної недостатності. Причиною останнього було порушення рухової активності травного каналу і розвиток синдрому ентеральної недо- статності. Обстежено 122 прооперованих пацієнтів на гостру непрохідність кишки. Запропоновано діагностування ентеральної недостатності за методикою, як полягає. в застосуванні всередину індикаторної речовини і друга – за допомогою дослідження морфометричних змін стінки тонкої кишки у хворих на гостру непрохідність кишки. Запропоновано алгоритм вибору лікувальних чинників для корекції післяопераційної функціональної непрохідності кишки і ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність кишки в залежності від стадії захворювання і функціонального стану пацієнта. Ключові слова: кишкова непрохідність, ентеральна недостатність, діагностика, лікування.

The enteral insufficiency as clinical manifestation of acute bowel obstruction (ileus) is one of the causes of poliorganic failure and adverse effects of surgical treatment. The aim of study was investigation of the prognostic significance of some markers for the diagnosis of enteral insufficiency syndrome and introduction of methods for its treatment. The morphological and functional changes in the small intestine were evaluated in experimental enteral obstructions in 53 animals. The expressed circulatory disorders of tissues that leads to destructive changes in structures of the small intestine (in the membranes of cell structures, inhibition of energy balance, hypoxia, intensification of lipid peroxidation) were found and this abnormalities lead to the development of enteral insufficiency syndrome. The retrospective analysis of medical records of 30 patients with acute bowel obstruction which were treated with unsatisfactory results were spend. The poliorganic failure syndrome was the cause of death in 83,3% of cases. The reasons for the poliorganic failure syndrome were impairment of motor activity intestinal tract and development of the enteral insufficiency syndrome. The 122 patients which were operated with acute bowel obstruction were studied. The method for diagnostic of enteral insufficiency was suggested. The method includes: the first – application of the indicator substances inside and the second – basis on research of morphometric changes in the walls of the small intestine in patients with acute ileus. The new algorithm for selecting therapeutic agents for correction of postoperative functional ileus and enteral insufficiency in patients with acute bowel obstruction depending on the stage of the disease and the patient’s functional status. Key words: ileus, enteral insufficiency, diagnostic, treatment.