Псевдомембранозний коліт: мультидисциплінарний принцип пролфілактики, діагностики та лікувальної тактики

Abstract

В останні роки спостерігається збільшення кількості випадків антибіотик-асоційованої діареї, найважчою формою якої є псевдомембранозний коліт. Опрацьовано мультидисциплінарний принцип профілактики, діагностики та лікувальної тактики при псевдомембранозному коліті (ПМК) на основі вивчення ініціюючих режимів антибактерійної терапії (АБТ) та особливостей клінічного перебігу захворювання. Діагноз ПМК встановлено у 93 пацієнтів. Діагностика захворювання ґрунтувалася на даних клінічної маніфестації, даних ендоскопічних і променевих методів обстеження. ПМК розвинувся при лікуванні: гострих інтраабдомінальних хірургічних захворювань (34,4 %), травм (16,1%), місцевої нагнійної інфекції м’яких тканин (15,1 %), інсульту (15,1 %). Антибіотикотерапія одним курсом проводилася в переважної більшості (65,8%) пацієнтів. В ініціальній моно-/комбінованій терапії в основному застосовувалися цефалоспорини (71,2 %) та напівсинтетичні або інгібіторзахищені пеніциліни (10,0 %). Найчастіше ПМК розвивався на першому (27,1 %) та другому (40,7 %) тижні АБТ. Результати ультрасонографії та додаткових променевих методів обстеження були інформативними для встановлення діагнозу ПМК. Мультидисциплінарний принцип із застосуванням різноманітних діагностичних методик і лікувальних схем є ефективним підходом при лікуванні ПМК. Для профілактики виникнення ПМК необхідно оптимізовувати режими антибіотикотерапії. Ключові слова: ускладнення антибіотикотерапії, мультидисциплінарний підхід, псевдомембранозний коліт, профілактика, діагностика, лікування.

In recent years there has been an increase in the incidence of antibiotic-associated diarrhea, the most severe form of which is pseudomembranous colitis. To develop multidisciplinary prevention, diagnosis and treatment policy of pseudomembranous colitis (PMC) on the basis of the study of initiating pattern antibacterial therapy (ABT) and clinical features of the disease. 93 patients were diagnosed with PMC. The diagnosis was based on data from clinical observation, endoscopic findings and noninvasive imaging data. PMC developed upon: treatment of acute intra-abdominal diseases requiring surgery (34.4%), trauma (16.1%), local purulent infections of soft tissues (15.1%), and stroke (15.1%). One course of antibiotic treatment was administer in the vast majority of patients (65.8%). The initial mono/combined therapy was mainly with cephalosporins (71.2%) and semi-synthetic penicillins or inhibitor-protected penicillins (10.0%). PMC most often appeared in the first (27.1%) and second (40.7%) weeks of ABT. The results of ultrasonography and additional radio-imaging methods were informative for diagnosis of PMC. A multidisciplinary approach using a variety of diagnostic techniques and treatment guidelines can be effective in the treatment of PMC. Optimized regimens of antibiotic therapy can be effective in preventing PMC. Key words: complication of antibiotic therapy, multidisciplinary approach, pseudomembranous colitis, prevention, diagnosis, treatment.