Інфаркт міокарда через призму суїцидології: спосіб механізму аутоагресії, паралельні відмінності в порівнянні з незавершеним суїцидом

Abstract

Проблема співвідношення та спектра проявів різних видів аутоагресії тривалий час супроводжується невирішеними дискусіями. Якщо людські втрати від завершених суїцидів та суїцидальних спроб ще вдається підрахувати, то всі інші види аутоагресивної поведінки, зокрема несвідомі аутодеструктивні акти, досі часто оминають поле зору суїцидології. Превенція, інтервенція та поственція таких випадків залишаєть¬ся спорадичною, та здебільшого покладається на лікарів-інтерністів, а ризики виникнення справжньої суїцидальної спроби після фатальних наслідків аутодеструктивних дій підвищується у рази. Нами проаналізовано теоретичні аспекти різних проявів аутоагресії, а також розглянуто спільні та відмінні риси суіцидальної спроби та інфаркту міокарда на прикладі окремих клінічних випадків за допомогою таких шкал: Гамільтона для оцінки депресії (HDRS), самооцінки тривожності (Спілберга Ч. Д., Ханіна Ю. Л.), оцінки якості рівня життя (Чабан О. С., Хаустова О. О.), Колумбійської шкали оцінки важкості суїциду (C-SSRS). Стаття покликана привернути увагу широкого кола