Саркоми грудної залози: особливості діагностики і лікування

Abstract

Проведено ретроспективний аналіз захворюваності на саркоми молочної залози (СГЗ) у Тернопільській області за період 2000 – 2012 рр. Оцінено можливості діагностичних методик, хірургічні та ад’ювантні ме- тоди лікування у 172 хворих віком від 30 до 86 років. СГЗ на 100 тис. жіночого населення складала 0,99–2,94 випадку, частка СГЗ становила 4,4 % серед злоя- кісних пухлин грудної залози. Передопераційна морфологічна верифікація пухлин складна, лише у 42,5 % випадків результати перед- операційного цитологічного і післяопераційного гістологічного досліджень збігалися. У 2000 – 2009 рр. статистика операцій була наступною: мастектомії за Пейті – 62,0 % випадків, за Мадде- ном – 19,5 %, за Холстедом – 18,5 %. В останні роки (2010 – 2012 рр.) змінився характер хірургічних втру- чань: мастектомії за Мадденом – 72,0 %, за Пейті – 12,5 %, широке висічення пухлини без лімфаденектомії – 9,3 %, ампутація молочної залози – 6,2 %. Реґіонарні лімфаденектомії у 75,7 % випадків були необґрун- товані, лише в 24,3 % лімфодиссекцій морфологічно підтверджено метастатичне ураження. 57,5 % пацієнтів отримували в неоад’ювантному режимі хіміотерапію або променеву терапію, або комбіна- цію цих методів. Післяопераційна ад’ювантна хіміо-променева терапія проведена у 72,0 % оперованих хворих. Паліативну протипухлинну терапію отримали 16,0 % первинних хворих. Прослідковано загальну виживаність у 78 хворих, які лікувались у 2000 – 2006 роках. Впродовж першого року з моменту діагностики померло 30,7 % хворих, три роки прожили 52,6 % хворих, п’ять років – 47,4 %, вісім років – 35,9 % хворих. При хірургічному лікуванні первинних СГЗ доцільно дотримуватись диференційованої тактики: у випадку пухлини Т1 стадії достатньо широкого локального висічення з гістологічно підтвердженими «чистими» кра- ями резекції; мастектомію або онкопластичну резекцію грудної залози слід виконувати при пухлинах Т2 стадії. Пахвова лімфаденектомія потрібна у випадку метастатичного ураження лімфатичних вузлів, підтвердже- них клінічно, сонографічно, на МРТ і цитологічно верифікованих. Хіміо- і променева терапія в неоад’ювантному і ад’ювантному режимах – необхідні компоненти комбінова- ного лікування хворих на СГЗ. Тривалість та інтенсивність ад’ювантних методів детермінується факторами ризику виникнення рецидиву або віддалених метастазів. Ключові слова: саркома грудної залози, статистика, діагностика, лікування, виживаність