Чи потрібен Україні досвід реформування первинної медико-санітарної допомоги системи охорони здоров’я в постсоціалістичних країнах?

Abstract

Мета – порівняти реформування первинної медико-санітарної допомоги охорони здоров’я в постсоціалістичних країнах із планом реформ в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано стан охорони здоров’я за останні 10 років реформ у деяких постсоціалістичних країнах. Звернуто увагу на такі ключові питання, як складності у фінансуванні охорони здоров’я, координація медичного обслуговування, підвищення якості медичної допомоги, зв’язок із населенням і розвиток суспільної охорони здоров’я. Результати. Десятиліття, що минули після розпаду соціалістичного укладу, принесли серйозні політичні і соціально-економічні зміни в усі сфери життя постсоціалістичних країн. Системи охорони здоров’я колишніх соціалістичних країн тією чи іншою мірою піддалися реформуванню. У даний час з’явилася можливість оцінити хід цього процесу, його успіхи та помилки і визначити напрям майбутньої роботи. Фінансування охорони здоров’я колишніх соціалістичних країн на початку перехідного періоду піддалося істотним перетворенням. У більшості країн метою цих перетворень була заміна централізованої системи Семашко на децентралізовану договірну систему, що створювалася за зразком західноєвропейської Бісмарківської системи. Висновки. Аналіз досвіду реформування в колишніх соціалістичних країнах свідчит, що реформи виявляються успішними лише в умовах чіткої регуляції, кадрової та інформаційної підтримки, яких часто не вистачає. Іншими словами, слабка підтримка з боку держави, незалежно від переваг обраної моделі реформ, може приводити до катастрофічних наслідків. Ефективність реформ потребує чіткого формулювання стратегії розвитку системи охорони здоров’я, розмежування завдань і обов’язків державного і приватного секторів, визначення базового обсягу медичної допомоги. Ключові слова: охорона здоров’я, сімейна та страхова медицина.