Етос історії та етос історика: еволюція ціннісних констант німецької історіографії від доби Просвітництва до часів «бідермаєра»

Abstract

У статті досліджено еволюцію ціннісних підходів німецької історіографії від часів Просвітництва XVIII ст. і до середини ХІХ ст., до передодня революції 1848-1849 рр. Віхи цієї еволюції – гуманізм і толерантне ставлення до інакшості, а також переконання в цілковитій можливості прогресуючого вдосконалення людини та людства в цілому в добу Просвітництва. Загострене відчуття національного «ego» в його історичному вимірі формується в добу романтизму. Одночасно поступове згасання канонічної просвітницької традиції втілилося у південнонімецькому лібералізмі. Його представники у сфері історіографії намагаються задіяти етичний вимір у дослідженні минулого. Але професіоналізація науки історії передбачає дистанціювання особистих уподобань та об'єктивної істини. В особі Леопольда фон Ранке та його творчості був досягнутий високий рівень академічної та дослідницької культури, котрий давав змогу утримувати грань між науковим дискурсом та панівною ідеологією. Ключові слова: німецька історіографія, епоха Просвітництва, романтизм, «бідермаєр», ліберально-просвітницький напрям, етос науковця, аксіологічний вимір історії.

The article shows the evolution of axiological approaches of German historiography since the Enlightenment of the XVIII-th c. and until the mid XIX-th c. to the eve of the revolution of 1848-1849. Milestones in the evolution of humanism and tolerance towards otherness, as well as the belief in full to progressive improvement of man and mankind in General during the Enlightenment. A heightened sense of national «ego» in its historical dimension is formed in the epoch of romanticism. At the same time in South German liberalism, the observed fading of the classical tradition of the Enlightenment. Its representatives in the field of historiography are trying to use the ethical dimension in the study of the past. But the professionalization of the history of science involves the distancing of personal preference and objective truth. In the face of Leopold von Ranke and his work has developed a high level of academic and research culture, which kept the distinction between the scientific discourse and the dominant ideology. Key words: German historiography, Enlightenment, romanticism, «Biedermeier», liberal-enlightenment direction, ethos of the scientist, axiological dimension of history.