Особливості функціонального стану автономної нервової системи у студентів медичних вузів в залежності від нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності

Abstract

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між нейродинамічними властивостями вищої нервової діяльності та функціональним станом автономної нервової системи у студентів медичного факультету в умовах реального навчального процесу. Були обстежені 82 здорових осіб чоловічої статі віком від 17 до 20 років. Нейродинамічні властивості оцінювали шляхом визначення латентного періоду зорово-моторної ре- акції вибору 1 із 3-х вербальних подразників. Для оцінки функціонального стану автономної нервової си- стеми використовували показники варіабельності серцевого ритму, отримані шляхом 5-хвилинної реєстра- ції 1-го відведення ЕКГ. Встановлено, що найбільш суттєвими факторами, що визначають швидкість та якість обробки вербальної інформації у реакції вибору одного із трьох подразників є тип вегетативного ба- лансу та енергетична структура серцевого ритму, що відображає активність різних ланок автономної не- рвової системи у вегетативному забезпеченні розумової діяльності. Найбільшу прогностичну інформатив- ність щодо успішності виконання розумових навантажень мають показник симпато-парасимпатичного ба- лансу LF/HF та відносний вклад наднизькочастотних складових у сумарну потужність спектру серцевого ритму VLF%. Отримані дані можуть бути використані для розробки методів покращення психофізіологічної адаптації студентів до навчального стресу шляхом корекції функціонального стану автономної нервової системи. Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, сенсо-моторні реакції, автономна нервова система