Неотермінологічна взаємодія видавничо-поліграфічної галузі та суміжних із нею галузей науки і техніки

Abstract

У статті з’ясовано поповнення нової української термінології видавничої справи та поліграфічного виробництва неологізмами з дотичних до неї галузей науки і техніки. Розвиток видавничо-поліграфічної галузі (удосконалення технології, техніки, матеріалів) викликає великі зміни у системі термінів, які називають ці поняття. Кінець XX – початок XXI століття характеризується як процес технічного переоснащення видавництв і поліграфічних підприємств, бо зумовлений багатьма чинниками, передусім прогресом техніки та технологій, підвищеними вимогами до якості видавничої, друкованої та пакувальної продукції. Виявлення лінгвістичних форм відображення науково-технічного прогресу дає змогу встановити ступінь кореляції мовних і екстралінгвальних явищ у спеціальній мові видавців. Найактивнішим у цьому процесі є трансформація визначень термінів, пов’язаних зі зміною технологій та технічних засобів. Формування неологізмів сучасної української термінології поліграфічної та видавничої справи є відображенням позамовної дійсності, пов’язаної з сучасним етапом найбільш інтенсивного розвитку поліграфічного виробництва на базі наукових розробок, технічного забезпечення та комп’ютерних технологій. З аналізу термінів, запозичених із суміжних наук, видно активність процесу детермінологізації, що спричиняє активне поповнення видавничо-поліграфічної терміносистеми. Ключові слова: видавничо-поліграфічна термінологія, неологізми, термін, терміносистема, лексикографія.